ВІЙНА СЛІВ - 256. ПАСПОРТНА ВІЙНА: СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ
Путін оголосив Україні паспортну війну, підписавши укази про спрощений порядок видачі російських паспортів жителям «ДНР» і «ЛНР», а також деяким іншим категоріям громадян України. Зеленський в своєму фейсбучном маніфесті відповів, в тому числі тим, що пообіцяв український паспорт всім росіянам, які готові разом з українцями боротися за свободу і демократію. Путін відповів старим жартом про те, що українці і росіяни «один народ», а тепер «у нас буде спільне громадянство».
Логіка ніколи не була сильною стороною президента Росії, і в цей раз він в черговий раз зробив логічну помилку. Оскільки з того факту, що у якоїсь кількості українців з'явиться російське громадянство, а у якоїсь кількості росіян - українське, зовсім не випливає поява якогось «загального громадянства». Тим більше, що МЗС України вже заявило, що громадяни України, які отримали російський паспорт, будуть позбавлені українського громадянства.
У паспортній війні Росії проти України, як і в будь-який інший війні, важливо співвідношення ресурсів. Які можливості дає кожен з цих двох паспортів? Чий паспорт «крутіше»? Зазвичай при порівнянні протиставляються свободи, які дає паспорт України та матеріальні блага, які може обіцяти російський паспорт. Очевидно, що громадяни України можуть визначати долю своєї країни на виборах, чого абсолютно позбавлені володарі російського паспорта, які, в свою чергу, мають повне право отримати кийком по голові і опинитися в автозаку при спробі виявити свою громадянську активність. Не менш очевидно, що розмір середньої пенсії в Росії істотно вище. І в тому і в іншому випадку просто факти. Прихильники документа з двоголового пташкою на обкладинці можуть резонно заперечити, що не треба протестувати і тоді шанси отримати кийком по голові і потрапити в автозак істотно знижуються. Прихильники документа з тризубом, в свою чергу, цілком справедливо можуть послатися на те, що до російської пенсії сьогодні мають шанс дожити далеко не всі росіяни.
Разом з тим є цілком об'єктивний показник «паспортного потенціалу» для кожної країни. Це «Індекс паспортів», який щорічно складає компанія Henley & Partners. Паспортний «індекс» вважається за кількістю країн, куди власник даного паспорта може потрапити без візи. В «Індексі» за 2019 рік лідирують Японія і Сінгапур, громадяни яких можуть без візи відвідати 189 країн. Литва і Латвія - на 10-му місці: громадян цих країн Балтії пускають без візи в 180 країн, громадян Естонії - в 179 країн (11-е місце в «Індексі»).
Україна займає в «Індексі паспортів» 40-е місце: синій паспорт з тризубом дає можливість безвізового відвідування 128 країн. Російський паспорт на 47 місці - 118 країн безвізового в'їзду.
«Індекс», який складає Henley & Partners, носить чисто кількісний характер. У ньому зрівнюється можливість відвідати, наприклад, Францію і Італію з одного боку, і Сомалі з Зімбабве - з іншого. Цей «Індекс» можна доповнити якісними характеристиками, які дозволять скласти щось на кшталт порівняльних «карт світу», відкритого для України і Росії. На карті світу, відкритого для росіян в Європі всього 8 країн: Албанія, Білорусь, Молдова, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія, Україна, Боснія і Герцоговина. Зате дуже рясно представлена Африка - 30 країн; росіян чекають, в тому числі, в Сомалі і Зімбабве, в Центральній Азії для власників російського паспорта відкриті двері, наприклад, в Таджикистан.
Світ, який відкриває паспорт України, виглядає зовсім інакше. Найбільш повно в ньому представлена Європа: 44 європейські країни готові прийняти громадян України без віз. Європа лідирує за кількістю країн, відкритих для українців.
Значимість цього наповнення паспорта важлива далеко не для всіх. За даними опитувань 76% росіян ніколи не покидали територію своєї країни. Для України цей показник нижчий - 65%, але все одно досить високий. Але саме та третина громадян України і та чверть росіян, які мають можливість подивитися світ і поглянути на свої країни з боку, в тому числі і критично, і є в значній мірі сила, що сприяє змінам. Саме ці люди є драйвером реформ. Крім загального числа країн, відкритих відповідно для громадян України і Росії, важливо які це країни. Громадяни України мають можливість «звіряти годинник» з Німеччиною, Францією, Італією і з скандинавськими країнами, а росіяни - з Білоруссю, Албанією, з країнами Середньої Азії та Африки. Це і є геополітичний вектор двох країн, який розходиться, і той вибір, який пропонується, в тому числі, громадянам України.
