В Олевську стародавній колодязь, розкопаний археологами, планують зробити туристичним об’єктом
На городищі в Олевську археологи розкопують стародавній колодязь, який стане одним з об’єктів майбутнього музею під відкритим небом.
Про цю особливу знахідку нещодавно в Національному музеї історії України розповідав кандидат історичних наук, співробітник інституту археології НАН України Андрій Петраускас під час презентації найновіших результатів досліджень Житомирської археологічної експедиції. Презентація називалась « Древлянські гради: дослідження, реконструкція та музеєфікація», тож дослідники говорили не лише про результати цьогорічних розкопок, а й про можливості створення музею під відкритим небом, що повідає про життя і побут давніх жителів Полісся. Серед учасників «круглого столу» були студенти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Житомирського державного університету ім. І. Франка, які цьогоріч працювали на городищах в Коростені, Олевську. Про свої здобутки й говорили вони під час зустрічі. Підсумовувала археологічну практику студентів старший викладач кафедри всесвітньої історії ЖДУ Марина Хададова. Виступив на цьому заході кандидат економічних і доктор історичних наук Володимир Студінський.
Андрій Петраускас, розповідаючи про археологічні розкопки древлянських градів, підкреслив, що Житомирська експедиція проводить роботи на шести пам’ятках. Зокрема, останніми роками відновилися дослідження в Малині, в Коростені роботи тривають практично без перерви останні два десятиліття. В Олевську археологи Житомирської експедиції працюють також не перший рік. Саме на городищі, яке ще називають «Бабина гора», тривають роботи з розкопок древлянського колодязя. Нинішнього сезону археологи зупинили розкопки на глибині 10 м, в наступному році ще планують продовжити на кілька метрів. Від початку розкопок тут було виявлено чимало цікавих знахідок, таких як фрагменти амфорок київського типу з «вушками», щоб транспортувати якусь рідину. Їх могли використовувати древні олевчани аби черпати воду з колодязя. Також серед знахідок бронзова гарда від меча, знайдена на глибині 3,15 м…
На глибині 4 м, - розповідає Петраускас,- почали фіксуватися чіткі ознаки зітлілих колод, які перетиналися під прямим кутом, що остаточно переконало учасників експедиції, що це саме колодязь, а не інший об’єкт. Верхня частина 2,5 на 2,5 м, середня 2,2 на 2,2 м, нижній контур 1,5 на 1,5 м. Збереженість нижнього контуру ідеальна. Між стінкою колодязя, яка виготовлена з дуба, і між стінкою котловану забутована щільна глина , щоб не потрапляла поверхнева вода від дощу до колодязя. Отож до води ставлення в тутешніх людей було вимогливе.
Колодязь у вигляді триступеневої телескопічної труби став не просто цінним об'єктом матеріальної культури. Чим ще цікава ця річ для Олевська і взагалі для розвитку міст на території східної Європи? Як сказав Андрій Петраускас, за матеріалом, знайденим між стінкою колодязя і стінкою котловану встановлюється дата 8 століття, цей матеріал міг туди потрапити тільки під час будівництва.
Стосовно призначення колодязя, то науковці впевнені, що будувався він не стільки для поселення, адже була можливість використовувати воду неподалік з джерела, а для того, щоб фортеця мала стратегічний запас води на випадок осади, оборони від ворогів. Адже без води вона була б беззахисна…
Передбачається, що пізніше цей колодязь буде можливість використати як об’єкт для музею під відкритим небом, який планується на «Бабиній горі». Місцева влада Олевська зацікавлена в створенні скансену, бо прагне зробити місто привабливим для туристів.
Оскільки поблизу городища протікає річка, то науковці проводять і моделювання стародавніх водних засобів, які будуть включені в побут музею. А ще одним з елементів, який би відображав специфіку саме цієї території, вважають дослідники, може бути бортництво- архаїчний промисел добування меду диких бджіл, який без змін зберігся до сьогодення. До речі, борть під час одного з науково-практичних семінарів встановили на дубі, що росте над городищем.
Оксана Климчук, Житомирська область. Фото автора.
