Мова - це спосіб народження думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, філософиня

У Львові представили мистецьке дослідження "Абрам Маневич"

13 червня, 2018 - 18:54

Презентація альбому, присвяченого життю і творчості відомого білоруського, українського й американського художника і педагога першої  половини ХХ століття Абрама Маневича, відбулася учора, 12 червня, у Національному музеї ім. Андрея Шептицького.

Авторами монографії є два американські історики мистецтва – досвідчений, з 30 річним стажем роботи, доктор мистецтвознавства, власник художньої галереї у Вашингтоні, через яку пройшли сотні творів видатних художників, Алан Пензлер  та його учениця Мімі Гінзберг, котра зараз працює над докторатом з історії мистецтва.

«Маневич – художник цікавий і, на жаль, на нині ще мало досліджений», – зазначив, відкриваючи презентацію, генеральний директор Нацмузею Ігор Кожан. І додав, що Маневич тісно пов'язаний з Україною, зокрема – з Києвом, де отримав першу мистецьку освіту, де вперше персонально виставлявся і звідки рушив у великий світ.  

На презентації ішлося про те, що Абрам Маневич (1881 – 1942) був одним із митців, які стояли біля витоків української культури ХХ століття.

Уродженець білоруського містечка Мстиславль, він у 20 років переїхав до України, вступив до Київського художнього училища, де навчався поряд з Олександром Богомазовим, Олександрою Екстер та Олександром Архипенком. Згодом вдосконалював майстерність у Мюнхенській академії мистецтв.
На початку 1910 року за сприяння етнографа, мистецтвознавця та музейника Миколи Біляшівського відкрив свою першу персональну виставку в Києві.

А вже незабаром Маневича визнали в Європі – 1913-го  роботи художника виставили у престижній галереї Дюран Рюеля в Парижі.
1922 року Абрам Маневич емігрував до Америки, де жив до кінця життя.

Писав пейзажі, портрети і жанрові композиції. Передавав у своїх творах неповторність образів землі, на якій довелося жити. Його називали співцем провінції, бо зображав Вінницю, Фастов, Чернігів. Також надихався Києвом – його вулицями, садами, схилами Дніпра. А ще – одноповерховою прозаїчною Америкою та буденною фермерською Канадою. Мистецтвознавці зазначають, що у його темпераментно написаних полотнах завжди динамічно пульсує життя і тонко звучить мелодія елегійного суму, а творчі підходи базуються на засадах французького постімпресіонізму помежів’я XIX–XX століть.

Варто додати, що полотна Маневича зберігаються у фондах Державного російського музею, Третьяковської галереї, «Ермітажу», Національного художнього музею України в Києві, Люксембурзького музею в Парижі,  Бруклінського музею в Нью-Йорку, а ще – в художніх музеях Філадельфії, Торонто та Тель-Авіва і в Національному музеї  «Бецалель» в Єрусалимі.

В монографії-альбомі, що його до Львова привіз Алан Пензлер, представлені 100 репродукцій робіт Абрама Маневича з оригінальним викладом наукового дослідження життя і творчості художника, всебічно проаналізовано досить складну символіку картин Маневича та подано його творчість не лише в контексті єврейського футуризму, а й в контексті мистецтва авангарду ХХ століття.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Андрія КУБ'ЯКА.

Джерело: День

Новини партнерів

Loading...