Тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації
В'ячеслав Липинський, політичний діяч, теоретик українського консерватизму

Населяючи тіні

Впродовж тижня кожен охочий може пройтися там, де майже 70 років височів Ленін

В арт-фонді «Ізоляція», котрому через російську окупацію довелось евакуюватися з Донецька до Києва,  розпочався проект «Суспільна угода» (див. «День» №116). Проект складається з колективної виставки, серії лекцій та інсталяції мексиканки Синтії Ґутьєррес «Населяючи тіні» на столичному бульварі Тараса Шевченка.

Робота Ґутьєррес виглядає настільки ж просто придуманою, наскільки й суспільно та мистецьки точною. До постаменту поваленого в 2013 році пам’ятника Леніну з двох протилежних боків приставлені металеві риштування-сходи у шість метрів заввишки. Будь-хто може піднятися нагору, постояти на місці статуї більшовицького вождя, подивитися на Київ із цього незвичного ракурсу.

Відкриття інсталяції, окрім журналістів і митців, привабило чимало колоритної публіки. Особливо намагалися потрапити в кадр дивакуваті літні активісти й активістки з перевернутими прапорами України. Однак назагал акція рівною мірою зацікавила авдиторію з геть різними поглядами; кожен охочий до кінця тижня (завершення акції – 16 липня) може пройтися там, де маже 70 років височів ідол диктатури.

Авторка інсталяції відповіла на запитання «Дня».

«МИ ВСІ НЕСЕМО НА СОБІ ПЕВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ТЯГАР»

- Сінтіє, яка головна мета вашої акції?

- Побудувати платформу, котра виглядає як будівельний майданчик, аби  люди могли піднятися на п’єдестал, де стояв Ленін, зайняти цей порожній простір і подумати про монументи, пам’ять, ідентичність.

- Ким є публіка в цій конструкції  – матеріалом для твору мистецтва  чи революціонерами, котрі знову й знову скидають привид Леніна?

- Думаю, це залежить від тих, хто туди підіймається. Я не намагаюся нав’язати певну думку чи стати на чийсь бік. Гадаю, кожен, хто скористається цими сходами, вирішує сам для себе, ким є. І, звісно, різні погляди на цю ситуацію є частиною задуманого мною ефекту і мають призвести до певної дискусії.

- Що ви думаєте про політичних активістів, що прийшли сюди?

- Люди вільні у висловлюванні своїх ідей. Якщо вони вирішили прийти сюди з цими прапорами, то я нічого не маю проти.

- Мені здалося, що вони одного ідола прагнуть замінити своїм.

- Можливо… Всі ми несемо на собі той чи той історичний тягар і не завжди знаємо, що з ним робити. Ця проблема близька кожній людині і це - відкрите питання.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День». Фото Артема СЛІПАЧУКА

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів
comments powered by HyperComments