Про що розповість ренгтон на мобільному?

Якщо ви не хочете, щоб незнайомі люди відчували до вас презирство чи ненависть, не говоріть в громадських місцях по мобільному телефону. Такі почуття виникають у 14% людей, ще 40% відчувають роздратування. Це — дані єдиного на даний час соціологічного дослідження щодо культури користування мобільними телефонами «Вплив мобільного зв’язку на норми поведінки українського соціуму» Інституту соціології НАН України, ініційованого компанією «Київстар».

Мобільна культура увірвалася у наше життя не так давно і дуже стрімко. За статистикою, кожен другий українець має мобільний телефон, а багато хто — не один. Фахівці говорять, що так само, як з початком автомобільної ери виникла необхідність врегулювати дорожній рух, те саме необхідно зробити з етикою спілкування по мобільному телефону. Адже вже практично кожен переконався, якими важливими є, приміром, такі «дрібниці»: коли в транспорті хтось голосно розмовляє над твоїм вухом, або коли це робить водій авто чи тієї ж маршрутки під час руху. До речі, понад 70% опитаних сприймають таку поведінку водіїв як таку, яка загрожує їхньому життю.

Є заклади, у яких громадяни просто зобов’язані перемикати телефон в безгучний режим або взагалі його вимикати. Йдеться про музеї, театри, лікарні, частково — навчальні заклади. Але люди чомусь далеко не завжди це роблять. «У нас — комплекс вседозволеності, — вважає актор і телеведучий Остап Ступка. — Скільки людей не проси вимкнути в театрі телефон — не допомагає: під час вистави обов’язково в найнепідходящий момент в залі прозвучить найбезглуздіший ренгтон!.. Знаю, що Констянтин Райкін так з цим бореться: перед виставою один раз просить вимкнути телефони, через деякий час — ще раз для тих, хто ще «не зміг» цього зробити, і третій — для тих, хто проігнорував два попередні прохання (звісно, у запису). Це триває «всього» 10 хвилин, він доводить людей до істерики, але це діє».

Внутрішня культура, як правило, сама регулює поведінку людини: такій людині зовсім не потрібно нагадувати вимкнути телефон в громадському місці або просити спілкуватися тихіше. Але невже вперте небажання цього робити — лише предмет етики? Соціальний психолог Олег Покальчук вважає, що мобільний телефон — це не стільки засіб для комунікації, скільки — хороший спосіб звернути на себе увагу, приміром, як ... буси для жінок. «Масовий споживач має проблеми і з культурою, і з освітою, — вважає він. — Для нього поняття «мобільна культура» розділяється на «мобілу» і культуру. У нас є великі проблеми з етикою, оскільки в суспільній свідомості живе ідея, що героєм нашого часу є авантюрист, який не звертає уваги на жодні правила. І якщо бути моральним, культурним і дотримуватися етичних норм — це не сприятиме успіху в житті... Часто ми можемо бути свідками, як саме в людних місцях хтось говорить по телефону. Мета такої поведінки нехитра — самоствердитися і продемонструвати, що ти не самотній».

На його думку, дієвим механізмом аби щось змінилося, може бути модель поведінки успішних і відомих людей. Тому потрібна відповідна соціальна реклама, а для дітей найкращим прикладом можуть бути батьки. Загалом же фахівці з етикету та іміджу радять дотримуватися таких етичних правил під час користування мобільним телефоном в громадських місцях:

1. Перемикати телефон у віброрежим або включати голосову пошту.

2. Не говорити голосно.

3. Коли задзвонив телефон під час розмови з кимось, вибачитися, отримати дзвінок, але при цьому попередити, що ви зайняті і звести розмову до мінімуму.

4. Не ввічливо переривати розмову з людиною дзвінком (вхідним або вихідним).

5. Не користуватися мобільним в медичних закладах (де є апаратура життєзабезпечення).

6. Обмежувати користування мобільним на автозаправках.

7. Для водіїв — під час руху не користуватися мобільним телефоном, або використовувати спеціальне пристосування (закріплене на вусі).

І ще одна «дрібничка», на яку просить звернути увагу консультант з питань ділового протоколу, етикету та іміджу Георгій Монахов. «Про людину дуже багато може розповісти ренгтон, який вона вибрала. Це — частина іміджу людини, частина її «я». Тому кожна людина має той ренгтон, який відповідає її внутрішній культурі».