Альянс шукає таланти. Наукові
Північноатлантичний Альянс зацікавлений у розширенні співробітництва українських вчених із колегами з країн-членів НАТО. «Ми хочемо збільшити участь вашої країни в рамках програми «Наука заради миру». Про це заявила керівник наукового відділення Департаменту громадської інформації Сюзанн Мікаеліс. Вона перебуває зараз в Україні з коротким візитом, метою якого є підготовка чергового засідання робочої групи Україна — НАТО з питань співробітництва у сфері науки й навколишнього середовища навесні наступного року.
Сюзанн Мікаеліс нагадала, що з 1999 року Науковий комітет НАТО почав приділяти увагу розвитку наукового співробітництва між вченими Заходу та Сходу, об’єднання їхніх зусиль заради миру. За рівнем участі в натовських наукових програмах Україна поступається лише Росії. Тільки дві ці країни мають формат співробітництва в рамках робочих груп. Нині така наукова співпраця між Україною й НАТО розвивається на двох рівнях. З одного боку, вчені можуть безпосередньо звернутися до наукового комітету НАТО та запропонувати конкретний проект. При цьому важливо, щоб український вчений заручився підтримкою колег із країн членів НАТО або партнерів. Це збільшує шанси схвалення проекту науковим комітетом й отримання фінансування. З іншого боку, науковий комітет НАТО вступає в контакт iз міністерством освіти й науки iз метою визначення, які галузі є пріоритетними з погляду України.
За словами керівника наукового відділення НАТО, 40% заявок українських вчених було задоволено. Представники української науки беруть участь у 16-ти із 123 проектів, фінансованих із бюджету НАТО. Тобто рівень успішності перевищує 10%, зазначила Сюзанн Мікаеліс. При цьому 11 проектів виконуються зараз і є довгостроковими (від трьох до п’яти років). У середньому на кожний проект припадає близько 275 тис. євро. Понад 60% з цієї суми йде на придбання обладнання, яке залишається в Україні. Крім того, кошти виділяються на проведення наукових семінарів та поїздки вчених.
Серед відомих спільних проектів, реалізованих за участi українських вчених, — моделювання екосистеми Чорного моря та моделювання покриття для лопастей турбін. У першому проекті було використано велику базу даних України про стан Чорного моря. І тепер усі країни чорноморського регіону використовують ці дані при виробленні рішень, пов’язаних із безпекою в цьому регіоні. Технологія, отримана при реалізації другого проекту й запатентована українськими вченими, зацікавила німецьку компанію «Сіменс» і французьку EDF. Цей випадок Мікаеліс називає внеском НАТО в розвиток ринкових відносин в Україні.
Події 11 вересня 2001 року також зачепили діяльність наукового комітету, який почав приділяти увагу проблемі безпеки. За словами С. Мікаеліс, минулого року було оголошено про новий пріоритет — розвиток наукових програм, пов’язаних зі сферою безпеки. Тому двері НАТО відкриті для будь-яких ідей українських вчених, що стосуються цієї сфери, боротьби з тероризмом.
