Коротко / ПЛАНЕТА

«Газпрому» дозволили мати власну «армію»

Прем’єр-міністр Російської Федерації Володимир Путін підписав розпорядження, згідно з яким корпорація «Газпром» отримала право мати власну приватну охоронну організацію. Як повідомляє lenta.ru, у лютому 2010 року російський уряд випустив постанову, що забороняє приватним охоронним підприємствам (ПОП) входити до складу компаній, які ведуть будь-яку діяльність, крім охоронної. В той же час, для деяких компаній, зокрема, природних монополій, залишилась можливість претендувати на збереження в своєму складі охоронних організацій. «ВАТ «Газпром» стало першою компанією, якій дозволено це зробити. Таким чином, «Газпром» збереже ТОВ «ПОП «Газпром охорона», що відповідає за охорону об’єктів групи», — розповів представник корпорації.

Суд Флориди відмінив реформу охорони здоров’я

Федеральний суддя американського штату Флорида Роджер Вінсон оголосив неконституційним ухвалений в 2010 році закон про реформу системи охорони здоров’я в США, ініційований президентом країни Бараком Обамою. Рішення було винесено відповідно до позову, поданому 26 штатами. Згідно з постановою Вінсона, вимагати від американців купувати медичну страховку під загрозою штрафу не можна, оскільки це є порушенням прав людини. А оскільки обов’язкове індивідуальне страхування є ключовим положенням законопроекту, суддя вирішив скасувати увесь закон. Справа, швидше за все, буде передана на подальший розгляд до Верховного Суду.

Чехія економить на посольствах

Чехія закрила свої посольства в Конго, Венесуелі, Кенії, Ємені і Коста-Ріці, а також генеральне консульство в Бомбеї через економію бюджетних коштів. Рішення про закриття диппредставництв було ухвалено урядом Чехії у зв’язку із скороченням держвитрат на 2011 рік. Фінансування Міністерства закордонних справ Чехії цього року було значно урізане, тому чеське МЗС значно скоротило центральний апарат у Празі. З 1 січня 2011 року в Чехії на 5% були скорочені зарплати вищих посадових осіб держави, членів уряду, законодавців (сенаторів і депутатів нижньої палати парламенту), а також суддів і прокурорів. Як повідомив прес-секретар президента Чехії Радим Охват, «зарплата глави держави також знизилася на 5%».

«Марш мільйонів» у Єгипті

Вчора в Каїрі відбувся «Марш мільйонів». Основною вимогою маніфестантів є відставка президента країни Хосні Мубарака. За певними даними, у цій небувалій за масштабами акції протесту взяло участь близько 1 млн. осіб. Окрім Каїра, мітинги пройшли і в другому за величиною місті Єгипту — Александрії. За деякими даними, на залізничному вокзалі Александрії зібралися тисячі людей, які мають намір відправитися в столицю, щоб приєднатися до «протесту мільйонів». Тим часом, командування єгипетської армії виступило із заявою, в якій вимоги учасників антиурядових акцій протесту названо законними. Військові пообіцяли не застосовувати силу проти демонстрантів. Нагадаємо, що за час протестних виступів, які почалися понад тиждень тому, охопили декілька міст, в Єгипті загинуло понад 100 осіб. У даний час у країні відключено інтернет і обмежено мобільний зв’язок.

ЄС запровадив санкції проти керівництва Білорусі

Учора глави МЗС країн Євросоюзу підтримали рішення заморозити активи понад 150 білоруських посадових осіб, включаючи президента країни Олександра Лукашенка, і заборонити видачу їм в’їзних віз. Ці заходи стали відповіддю ЄС на жорсткі репресії щодо політичних опонентів Лукашенка та розгін мітингу в Мінську, що сталося після президентських виборів 19 грудня. У число білоруських чиновників, щодо яких діятимуть санкції, потрапили сини Олександра Лукашенка — Віктор і Дмитро, а також міністр оборони Юрій Жадобін і голова КДБ країни Вадим Зайцев. За повідомленнями агентства Інтерфакс, обмеження не поширилися на главу МЗС Білорусі Сергія Мартинова та віце-прем’єра Віктора Семашка. Водночас ЄС не став вдаватися до економічних санкцій проти Білорусі, як до того закликали Польща і Швеція. Раніше Варшава випередила рішення на рівні ЄС, запровадивши власні візові санкції проти білоруських чиновників в однобічному порядку. Напередодні санкції проти білоруських чиновників також запровадили Сполучені Штати.

Iран відзначає річницю ісламської революції

Учора в Ірані святкування річниці ісламської революції 1979 року почалося з масової церемонії біля мавзолею засновника Ісламської Республіки імама Рухолли Мусаві Хомейні. У ній узяв участь нинішній іранський керівник і духовний лідер аятола Алі Хаменєї. Десятки тисяч людей принесли до мавзолею квіти і вшанували пам’ять «батька іранської нації». Вони скандували революційні гасла, що лунали в Ірані 32 роки тому. Через гучномовці було передано звук літака під час заходу на посадку, що символізувало повернення з багатолітнього заслання на батьківщину імама Хомейні, який очолив антимонархічний рух, передає ІТАР-ТАСС. Як заявив напередодні президент Ірану Махмуд Ахмадінежад, іранська ісламська революція 1979 року «стала найбільшою подією сучасної епохи і другою за значимістю в світовій історії після виникнення ісламу». Нагадаємо, що 1 лютого 1979 року Хомейні повернувся на батьківщину із заслання, яке він останнім часом проводив у паризькому передмісті Нофль-ле-Шато. У тегеранському аеропорту Мехребад його натхненно зустрічали численні прибічники. За десять днів після цього в Ірані було проголошено перемогу ісламської революції. Останнього представника шахської династії Пехлеві — Мохаммада Реза, який утік із країни, — було скинуто. Тим самим було поставлено крапку в 25-віковій історії іранської, раніше перської, монархії.