Вибір Януковича

Сьогодні в Брюсселі відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів. Востаннє на такому рівні комісія збиралася більш ніж два роки тому. Слід відзначити, що лише три країни-партнери НАТО мають спеціальні відносини з Організацією Північноатлантичного договору. Це Росія, механізм співпраці якої з НАТО забезпечує Рада Росія — НАТО, створений у 2002 році. Україна отримала механізм співпраці Комісія Україна — НАТО ще в 1997 році, а Грузія — в 2008 році, після відомого Бухарестського саміту, на якому Україні й Грузії було відмовлено в отриманні Плану дій щодо членства в НАТО.

Не можна не звернути увагу на те, що засідання Комісії Україна — НАТО відбувається буквально через тиждень після того, як у Нью-Йорку було проведено засідання Ради Росія — НАТО. Причому це також перше засідання після російсько-грузинського конфлікту в серпні 2008 року. Там же, в Нью-Йорку, як повідомило УНІАН, незаплановано відбулася двостороння зустріч Президента України Віктора Януковича з Генеральним секретарем НАТО. (До речі, на сайті глави Української держави подано коротке повідомлення, що сторони обговорили питання двосторонньої співпраці України та НАТО, але чомусь немає фотографії цієї зустрічі, хоча на сайті НАТО можна скачати декілька дуже якісних фото, на яких зафіксовано Генсека з українським Президентом.)

Схоже, що така зустріч не була випадковою. Як відзначають джерела в українському МЗС, Україна зробила дуже багато для того, щоб відновився діалог між НАТО й Росією. У зовнішньополітичному відомстві наголошують на тому, що Чорноморський флот є чинником європейської безпеки як і особливе партнерство України з НАТО, а також виконання щорічної національної програми. Виникає питання, чому цими успіхами не хочуть хвалитися в Адміністрації Президента?

Тим часом представник штаб-квартири НАТО, який розмовляв у режимі «off the record» з групою українських і російських журналістів, повідомив, що зустріч тривала близько 30 хвилин. При цьому Генсек НАТО запросив українського Президента в Лісабон, щоб взяти участь у зустрічі країн-учасниць Міжнародних сил із забезпечення стабільності в Афганістані (ISAF). Це пов’язано з тим, що Україна бере участь у всіх операціях НАТО і, як відзначають у штаб-квартирі Альянсу, і це говорить про те, що Україна є контриб’ютором у сфері безпеки. Зі свого боку, повідомив представник НАТО, Віктор Янукович запросив пана Расмуссена відвідати Україну. За попередніми даними цей візит відбудеться через декілька місяців.

За словами натовського чиновника, під час зустрічі українського Президента з Генсеком НАТО в Нью-Йорку Янукович запевнив, що Україна продовжить співпрацю з Альянсом у всіх галузях. Він підтвердив, що Україна зацікавлена в продовженні співпраці з НАТО та політичному діалозі з цією військово-політичною організацією.

За словами представника НАТО, Альянс радий, що Україна готова йти далі й продовжувати співпрацю, зокрема, включаючи щорічну національну програму, яка, за словами спеціалістів, на відсотків 80 відповідає ПДЧ. Цей дипломат також підкреслив, що, попри те, що український уряд і парламент схвалили закон про позаблоковий статус країни, Альянс свого підходу до України не змінив і далі в силі залишається рішення Бухарестського саміту, яке полягає в тому, що двері в НАТО залишаються для України відчиненими.

«Ми дуже спокійна організація і не сердимось, що Україна міняє свій вибір.» Так відповів він на запитання журналістів, чи не розчарувало його те, що Україна вкотре змінила свій вибір. Треба нагадати, що в 2002 році тодішній президент Леонід Кучма заявив про бажання України отримати ПДЧ, але після відмови на Стамбульському саміті в 2004 році він виключив пункт про членство в НАТО з воєнної доктрини. Після цього президент Віктор Ющенко і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко (сварячись при цьому між собою) на початку 2008 року подали заявку на отримання ПДЧ.

Характерно, що і в НАТО, і в Україні вважають важливим, що на Бухарестському саміті в квітні 2008 року було записано, що Україна й Грузія можуть стати членами НАТО, якщо захочуть цього й відповідатимуть критеріям. Як зізнався один із українських дипломатів, це дозволить Україні після належної підготовки, трансформації оборонних і безпекових структур вступити до Альянсу, знявши у відповідний момент позаблоковий статус. Тим часом, за словами співрозмовника, ухвалений Верховною Радою документ зафіксував реальний стан речей і, з іншого боку, зняв невизначеність у відносинах з Альянсом.

Можливо цим і пояснюється невдоволення представника Росії в НАТО Дмитра Рогозіна, який заявляє, що Україна надто тісно співпрацює з Організацією Північноатлантичного договору. При цьому рівень і масштаб співробітництва Росії з НАТО зріс настільки, що деякі експерти прогнозують вступ сусідньої країни до Альянсу найближчим часом. І тому цілком зрозуміло, що російського дипломата не влаштовує те, що в НАТО задоволені тим, що досягнутий рівень відносин між Організацією Північноатлантичного договору буде збережено, зокрема, збереглися механізми: Комісія Україна — НАТО, щорічна національна програма. А ці інструменти, як відзначив інший представник штаб-квартири Альянсу, можуть бути використані в інтересах України й НАТО. При цьому Альянс готовий допомагати Україні, додав він. Ця допомога полягає в сприянні проведення реформ оборонної і безпекової сфери, наближення до стандартів країн-членів НАТО, причому не лише військово-технічних, але й політичних. Також допомога надається в тому, щоб зробити військовий бюджет на наступний рік більш прозорим і ефективним. У штаб-квартирі НАТО повідомили, що зараз розглядається питання про організацію Трастового фонду НАТО для утилізації в Україні ядерних відходів АЕС.

З іншого боку, НАТО не збирається відмовлятися від політики розширення, попри те, що це не подобається Росії. Як пояснює натовський дипломат, це означало б необхідність переписати статтю 10 Вашингтонського договору. Крім того, в штаб-квартирі НАТО відзначили, що серед союзників немає ентузіазму щодо ініціатив Медведєва підписати новий юридично зобов’язуючий договір про європейську систему безпеки.

«Нам складно ухвалити юридично зобов’язуючий документ, бо це може стосуватися країн, які не є членами НАТО. Потрібно говорити про все, але ухвалювати конкретні рішення, де це можливо», — зазначив представник НАТО. Насправді вважається, що Росія прагне включити в існуючу систему безпеки СНД і ОДКБ. Як ми пам’ятаємо, остання організація виявилася неспроможною ухвалити рішення щодо втручання в ситуацію в Киргизстані через те, що на це не дав згоди Узбекистан.