Благодать над селом Поташня

Завдяки групі ентузіастів невелике село Поташня стало відомим далеко за межами Вінниччини. А починалося все з ініціативи Прокопа Колісника — уродженця села, відомого художника, чиї роботи представлені у найпрестижніших галереях світу. Нині у приміщенні старої школи діє унікальний заклад — картинна галерея та музей, і не просто краєзнавчий, а музей культури села. Поява цього закладу стала можливою завдяки творчій співдружності митця та мецената в особі тодішнього керівника місцевого сільгосптовариства Валерія Фалілеєва.

Вже сьоме у Поташні щоліта збираються художники, поети та артисти. Живописці приїздять на тиждень-два, проводять пленери, які завершуються вернісажами (з роботами майстрів знайомляться жителі села та гості).

А із маловідомого села Поташня перетворилася у символ творчості. Як говорить сам Прокіп Миколайович Колісник, який багато років живе і працює в Словаччині, «це не просто територія, населений пункт на карті регіону... Поташня — це ідея. Це свобода, перш за все, мистецька — світоглядна. Сім років поспіль митці ведуть творчий діалог із природою й людьми, взаємно збагачуючись і пізнаючи. Творчий доробок учасників пленерів — це цикли мистецьких виявів, мальовничих картин, які дихають безпосередністю, щирістю, добротою та гармонією».

Нині селяни добре знають Левка Водила, Олеся Солов’я, Володимира Гарбуза, Василя Корчинського. Неодноразово бували у цьому благословенному краї письменники, лауреати Шевченківської премії Василь Герасим’юк, Ігор Римарук, а також заступник голови Вінницького міжнародного земляцтва Ніна Гнатюк, письменник та актор Василь Довжик... Усі вони об’єднались у мистецький гурт «Чарунка». Цьогорічний пленер і вернісаж стали святом кольору, слова і пісні.

КОМЕНТАРI

Василь КОРЧИНСЬКИЙ, художник:

— Я вдячний Прокопу Коліснику насамперед за те, що він повернув мене на рідну землю. Адже моє рідне село Вовчок зовсім близько від Поташні. Там уже практично не залишилося рідні, я вже не їздив на рідну Вінниччину, та завдяки проекту «Поташня — чарунка Поділля» навідуюся сюди щороку.

Олесь СОЛОВЕЙ, художник:

— Поташня — це одкровення душі, ми сюди їдемо, як на поклін. Для нас — це символ, що єднає минуле із сучасним та майбутнім. До того ж на певний період ми об’єднуємось у творчий гурт, аби не тільки малювати тутешні пейзажі, а й просто спілкуватися.

Василь ГЕРАСИМ’ЮК, письменник:

— Мистецтво завжди перебуває не тільки поза владою, а й над нею. Бо воно — найбільша влада, є вічним. А Прокіп Колісник і Поташня — це константи, величини, які теж залишаться назавжди при будь-якій владі.

Михайло РУДЬ, сільський голова Поташні:

— Відкриття в селі музею та галереї Прокопа Колісника дало можливість духовного розвитку наших людей, вони охоче відвідують вернісажі, які стали традиційними. Сподіваємося, що традиція ця продовжуватиметься і в наступні роки...

У рамках проекту «Поташня — чарунка Поділля» в цьому селі, а також у райцентрах Бершаді, Березнегуватому на Миколаївщині, у Києві та інших містах було проведено понад сорок культурно-мистецьких заходів. Це були пленери, виставки, творчі зустрічі тощо. Однією із найбільш пам’ятних подій була презентація книжки-альбому П.Колісника про проект у Національному музеї Тараса Шевченка в січні нинішнього року.

Прокіп КОЛІСНИК, художник:

— Звичайно, власними силами нам було б важко здійснити наш проект. Його співорганізаторами стали Національна спілка художників України, Асоціація українських письменників, Міжнародна громадська організація «Вінницьке земляцтво в Києві», Благодійний фонд «Україна-Incognita», Національна спілка письменників України. З 20 серпня по 3 вересня у Києві (в Національному музеї літератури) проходить виставка «Поташня — чарунка Поділля: сім літ». На ній представлені кращі твори учасників проекту.