Гарячі теми:

Ліна Костенко: «Я пішла туди, де Україні було найважче»

25 червня, 19:58

21 червня 2025 року у київському Музеї книги і друкарства України відбулась цікава та креативна подія: перегляд фільмів та їх обговорення, присвячені постаті Ліни Костенко.

«Я пішла туди, де Україні було найважче». Так свого часу Ліна Костенко висловилася про свою участь у пошуково-рятувальних експедиціях до Чорнобильської зони відчуження, які тривали близько 15-ти років. Відомо, що й по завершенню поїздок до забруднених радіацією сіл Полісся наша велика поетка ще кілька років надавала допомогу ліками та іншим необхідним тим поліщукам, котрі під загрозою радіації не переселилися з небезпечної зони, бо не змогли покинути пов’язані з предками рідні місця.

Ліна Костенко захоплювалася самобутньою народною культурою Полісся, своєрідною говіркою, топонімікою поселень, походженням прізвищ та імен людей. Про все це поетеса розповідала з великою повагою. Поліська самобутність, пізнана в експедиціях, давала їй наснагу до творчості. В одному із віршів зустрічаємо таку метафору: вечорами у покинутих чорнобильських хатах «казки самі себе розказують та плачуть». Експедиції до Чорнобильської зони – це окрема велика сторінка біографії Ліни Костенко.

Ще з березня місяця цього року в Музеї книги і друкарства України експонується виставка, присвячена 95-річчю Ліни Костенко. За назву виставки взяті слова видатного українського поета в еміграції, учасника української революції 1917–1920 років Євгена Маланюка: «Митець національного сумління і бунту». Саме так Євген Маланюк охарактеризував творчість Ліни Костенко ще з перших її поетичних збірок. Виставка відображає хронологію друкованих публікацій Ліни Костенко, містить ілюстраціїї до її творів, зокрема і вперше експоновані барокові ілюстрації Владислава Єрка до історичних романів у віршах «Маруся Чурай» та «Берестечко», а також каліграфічні полотна з текстами віршів Ліни Костенко, написані у стінах студії каліграфії «Арт і Я».

Серед різноманітних експонатів помітні матеріали, які висвітлюють діяльність Ліни Костенко у Чорнобильських експедиціях.

Візуальним доповненням цієї теми на виставці став перегляд документального кінофільму «Подорож пекельною рікою», створеного за ініціативи Ліни Костенко. Фільм презентували режисер Олег Бійма, академік Телевізійної академії України, заслужений діяч мистецтв України, лавреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та співавторка фільму поетка, журналістка, києвознавиця Таїсія Шаповаленко. Вступне слово до перегляду виголосила донька Ліни Костенко, відома письменниця, перекладачка, професорка Римського університету Ла Сапієнца, лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка Оксана Пахльовська, котра повідомила, що Ліна Костенко сприйняла Чорнобильську катастрофу як великий біль України, а фільмування пошуково-рятувальних експедицій до зони відчуження вважала працею в ім’я «золотої пам’яті історії». У багатьох епізодах фільму «Подорож пекельною рікою» глядачі побачили Ліну Костенко, її зворушливе ставлення до поліських селян, котрі постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року.

Режисер Олег Бійма показав присутнім на зустрічі також і фільм про презентацію видання історичного роману у віршах Ліни Костенко «Берестечко» з ілюстраціями Сергія Якутовича. Така пропозиція від режисера була цілком виправдана: адже згадана презентація, яка відбувалася в Українському домі в Києві 22 березня 2010 року стала знаковою подією року. Уся простора зала була вщент заповнена. Значна частина шанувальників творчості Ліни Костенко перебувала у досить великому приміщенні перед головною залою і спостерігала презентацію з монітора. Поруч вишикувалась черга за придбанням книжки. Видавництво «Либідь» не встигало довозити потрібну кількість примірників, тому у черзі формувалося невдоволення, хтось висловлював підозру, що тут є дія на зло українській справі, чого насправді не було, а все було викликано популярністю Ліни Костенко.

Коли Ліна Костенко почала дарувати автографи на книжках, то її обступили так щільно, що організаторам дійства доводилося вдаватися до спроб якогось відгородження, чого ніяк не виходило, а доходило і до смішного: дехто з молодих і спритних протискувався поміж стільців і ніг інших у черзі, щоб дістатися поближче до столика автографів. А ті, кому пощастило наблизитися до Ліни Костенко, просили зважити на те, що вони приїхали заздалегідь на це заявлене дійство з Луганська, Донецька, Одеси, Криму, Львова, Тернополя, Волині. Кияни мусили почекати.

Такої резонансної і масової книжкової презентації Україна ще не знала. Дійство показало, що поезія Ліни Костенко потрібна всій Україні, а властиве цій поезії українське сумління, живе і нуртує.

До згадуваної презентації Ліна Костенко довго не виходила до читачів, але читачі її не забули, чекали нагоди і вибухнули читацькими емоціями. Напрошувалося запитання: «Чи може чогось більшого чекати письменник, «архітектор свободи» за словами Оксани Пахльовської?».

У зустрічі в Музеї книги і друкарства України взяли участь кінофахівці. Власні коментарі висловила авторка і режисерка документальних фільмів Тамара Бойко, а відома акторка театру та кіно Тамара Стефанова майстерно зачитала поезію Ліни Костенко. До обговорення фільмів долучились: професор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, доктор педагогічних наук Сергій Панов, а також професор Науково-дослідного інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук Володимир Ятченко.