«Елемент піарської політики Кремля»,
або Що насправді стоїть за нагородженням режисера «Катині» орденом ДружбиСхоже, що налагодження російсько-польських відносин ще довгий час буде супроводжуватися обміном жестів. І таким черговим жестом стало нагородження всесвітньо відомого польського режисера Анджея Вайди російським орденом Дружби. В інтерв’ю польському телеканалу 84-річний кінорежисер висловив припущення, що ця висока нагорода пов’язана з фільмом «Катинь», який лише після Смоленської трагедії було широко показано по російському телебаченню. Нагадаймо, що прем’єра фільму «Катинь» пройшла в Москві ще в 2008 році, однак тоді побачити стрічку могли глядачі лише двох кінотеатрів.
«Мені здається, що це фрагмент чогось більш цілого. Це жест, який має значення. Гадаю, що ми також будемо старатися пропонувати жести, щоб створити ситуацію, у якій могли б спільно сказати, що це (трагедія Катині. — Авт.) уже за нами», — цитує Вайду польський телеканал TVN24.
В інтерв’ю російському НТВ Вайда відзначив: «ця справа триває і хотів би своїм фільмом спричинить до того, щоб вона була довершена до логічного кінця. І на мою думку, нагорода президента говорить мені про те, що це можливе». Кінорежисер також висловив сподівання, що новий президент Польщі Броніслав Коморовський та польський уряд будуть робити все можливе, щоб польсько-російські відносини розвивались найкращим чином. Як відомо, Вайда висловив побажання отримати нагороду особисто в Москві. Очікується, що це може статися в жовтні.
Для України, яка прагне мати добрі відносини як зі східним, так і західним сусідом, і при цьому відстоювати власні інтереси, є показовим досвідом польсько-російських відносин. Адже поляки, зрозумівши, що росіяни поважають лише сильного, крок за кроком добиваються своїх цілей. Це і отримання архівних документів у справі Катині, і розслідування смоленської катастрофи. Хоча там не все просто, але Варшава тисне на Москву і в цій справі, знаючи, що у неї є важелі.
Тим часом Україна, у відносинах з Москвою постійно йде на поступки. Особливо це відчувається при новому керівництві країни, яке заявляє: що всі забули, що Україна є сильною державою і може диктувати свої умови. І, відповідно, Росія веде у відносинах з Україною як з молодшим партнером. Адже досі наша країна на противагу Польщі так і не отримала доступу до російських архівів стосовно Голодомору.
«День» звернувся до аналітика Інституту міжнародних відносин Варшавського університету Анджея ШЕПТИЦЬКОГО з проханням прокоментувати черговий знак у відношеннях Росії та Польщі — нагородження Анджея Вайди російським орденом Дружби і дати прогноз щодо можливих наслідків для України потепління відносин між Москвою та Варшавою.
— Думаю, що у певному сенсі це щирий крок президента РФ Дмитра Медведєва. Тому що зараз Польща потрібна Росії. І з іншого боку, Росія також потрібна Польщі. Деякі російські політики зараз розуміють, що Польща — це країна Європейського Союзу і що не можна спокійно домовитися і співпрацювати з ЄС без нормальних відносин з Польщею. Подібна ситуація і у Варшаві. Наш уряд, правляча партія «Платформа обивательська» вважають, що Польща не буде могутньою державою, і відповідно належати до європейського «мейнстріму», якщо у нас не буде добрих відносин з Росією. Тому з боку польської та російської сторони необхідно зробити якийсь компроміс. І елементом цього компромісу, цього наближення з російської сторони може бути розв’язання проблеми Катині. Тобто Росія каже: ми будемо співпрацювати по катиньській проблемі, а ви, поляки не будете так багато цікавитися Східною Європою, і підтримувати європейсько-російську співпрацю. І, як думають росіяни, це буде добре і для Польщі, і для Росії.
— І справді, новий президент Польщі Броніслав Коморовський та «Платформа обивательська» підуть на таку домовленість?
— На мою думку, пан Коморовський не дуже цікавиться зовнішньою політикою. А що стосується уряду, то я думаю, що серед них є такі представники, які хотіли б реалізувати план, який я вище представив. Але справа в тому, що у нас зараз від 10 квітня цього року виникла нова проблема — Смоленська трагедія. Спочатку здавалось, що ця проблема наблизить обидві сторони і буде сприяти співпраці Польщі та Росії. Я думаю, всі бачити знімки, на яких зафіксовані разом Туск і Путін під час відвідин Смоленська.
Втім зараз виникли проблеми з розслідуванням Смоленської трагедії. Польські чиновники кажуть, що вони не бачать з боку Росії співпраці у цьому питанні. Тому Вайда зараз не найважливіша справа для Польщі. Якщо з боку Росії буде справжня воля до співпраці стосовно смоленської трагедії, то є можливість, що наші відносини покращаться. Якщо ж надалі виникатимуть проблеми з розслідуванням цієї трагедії, якщо росіяни не будуть надавати матеріали полякам з цього питання, тоді відносини погіршаться.
— З усього цього можна зробити висновок, що Польща готова йти на певні поступки по східній політиці, дозволяти Росії використовувати подвійні стандарти у відносинах зі своїми сусідами. З сильними країнами говорити однією мовою, а слабшими, наприклад, такими, як Україна та Білорусь говорити іншою мовою. Чи не так?
— У якомусь сенсі це так і є. Польща зараз хоче бути сильним членом Європейського Союзу. Ви, мабуть, знаєте поговірку: коли знаходишся в Римі, то поводся як римляни. У нас зараз деякі представники влади кажуть те саме: якщо ми знаходимося в ЄС, то нам треба те, що роблять інші європейські країни, зокрема, найсильніші: Франція, Німеччина, Італія. Треба ще відзначити те, що Польща 20 років надіється на покращення відносин з Росією. Про це говорив Качиньський, Кваснєвський, але вони не мали можливостей це зробити. Але важливо те, що зараз з російської сторони є воля покращити відносини. Що зараз Росія не дивиться на Польщу як на колишню частину радянського блоку, як на близьке зарубіжжя. Зараз Росія починає думати, що треба позитивно працювати з поляками. І та нагорода для Вайди є елементом піару: не тільки говорити з поляками про проблему, а щось зробити позитивне, щоб їм сподобатися.
— Виходить, що тепер Україна стає менш важливою не лише для Європи, але й для Польщі, для якої зараз головне поліпшити відносини з Росією...
— Я думаю, що для Європи так було завжди. А тепер особливо, при владі Віктора Януковича. Можна лише відзначити, що у певному сенсі це робиться більш логічно. Коли президентом був Віктор Ющенко, то нам полякам треба було в якомусь сенсі вибирати між співпрацею з Ющенком чи добрими відносинами з Росією. А зараз все стало файно для деяких людей у польському уряді. І Янукович став проросійським, і ми хочемо мати добрі відносини з Росією.
— Але ж ми можемо згадати договір про вічний мир, який був підписаний у Львові між Польщею та Росією за Петра І. І пам’ятаємо, як розвивалися відносини між Варшавою та Москвою...
— Це так. Можливо, те, що я кажу, є песимістичним. Якщо говорити про нагороду для Вайди, то це елемент нової, більш позитивної та піарської політики Росії щодо Польщі. Щоб покращити відносини з однієї сторони, а з іншої сторони, щоб Польща не була противником європейсько-російської співпраці. А це найважливіша ціль європейської політики Росії.