«Зерно триматимемо...»

В Україні намолотили перший мільйон тонн зерна, повідомили у Аграрному союзі України. Жнива тривають вже у 20 регіонах країни. Однак гаряча пора поки що приносить аграріям більше розчарувань, аніж приводів для радощів...

За словами голови Аграрного союзу України Геннадія Новикова, збиранню врожаю заважають декілька факторів. Перший — складні погодні умови. Затяжні та рясні дощі, не характерні для цієї пори року, не дають змогу аграріям розгорнути збиральні роботи на повну потужність. У ряді регіонів (Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Луганська області та Автономна Республіка Крим) зерно навіть починає проростати у колосі та втрачати свої споживчі якості.

Однак не природний фактор, а низькі закупівельні ціни — головна перепона у цьогорічній битві за врожай. «Ситуація на ціновому зерновому ринку викликає не просто стурбованість та тривогу товаровиробників, а й незадоволення, яке може перерости у відкрите протистояння», — говорить Новиков. За його словами, сьогодні в господарствах Автономної Республіки Крим, Луганської та Донецької областей тонну ячменю пропонують купити за 500 гривень при собівартості 650—880 гривень. В Одеському порту ціна — близько 800 гривень з доставкою, яка в залежності від відстані сягає чверті зазначеної суми. Максимальна ж ціна на пшеницю шостого класу коливається у межах 620—630 гривень за тонну.

Такі ціни, за словами Новикова, не компенсують понесених господарствами витрат. Через тривалі дощі собівартість зернового збіжжя зросла подекуди й вдвічі. За підрахунками Аграрного союзу України, реальна закупівельна ціна тонни ячменю — 900 гривень, фуражної пшеницю — не менше ніж 1000 гривень. Поки що таких пропозицій на ринку фактично немає. «Виходячи з цієї ситуації, ми закликаємо всіх товаровиробників тримати зерно. Поки ми його тримаємо, у нас є чим доводити свою правоту», — заявив Новиков.

Але втриматися довго зможуть не всі. Багато дрібних та середніх господарств у розпал жнив гостро відчуває дефіцит коштів. І тут на допомогу селянам мала б прийти держава, організувавши через Аграрний фонд форвардні, спотові та заставні операції із закупівлі зерна. Однак, як зазначає Новиков, цього досі не сталося.

Про особливості збиральної кампанії в регіонах представники Аграрного союзу України, Асоціації фермерів та приватних землевласників України й Української аграрної конфедерації розповіли прем’єр-міністру України Миколі Азарову у відкритому листі. Окрім реального стану справ, у листі представники громадськості запропонували ряд заходів, які, на їхню думку, допоможуть позбавити ринок спекулятивної ціни на зерно.

Зокрема, пропонується якнайскоріше розблокувати роботу Аграрного фонду та наповнити його грішми, погасити заборгованість із ПДВ перед зернотрейдерами та розпочати створення державної зернової компанії «Зерно України» на базі Держрезерву та ДАК «Хліб України». Саме поява державного зернового монополіста, на думку Новикова, забезпечить державний експорт близько 25—30% зернового врожаю, що допоможе реально впливати на формування ринкових ціни всередині країни. Попросили й про персональну зустріч з вищим керівництвом країни. Відповіді чекають...

Тим часом «День» намагався з’ясувати у профільного міністра про наповнення Аграрного фонду, плани із закупівлі зерна та про формування ринкової ціни. Однак на момент здачі номера поспілкуватися з міністром у телефонному режимі не вдалося — телефон не відповідав.

Один же із чиновників у Міністерстві аграрної політики України на умовах анонімності розповів «Дню», що над механізмами стабілізації зернових цін вже працюють. Найближчим часом очікується виділення значних коштів на потреби фонду. В той же час співрозмовник видання не зміг деталізувати, фінансуванню яких саме програмам буде надано перевагу.

Нагадаємо, що 2009 року Аграрний фонд закупив близько 1300 тисяч тонн зерна через механізм прямих закупівель. Крім того, ним активно використовувався й механізм заставних цін.

КОМЕНТАРІ

Алекс ЛІССІТСА, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:

— Внутрішня закупівельна ціна на зерно дійсно низька у більшості регіонів. Це вже класична українська ситуація: надходить час збирання врожаю, підприємства не мають фінансових засобів для збирання врожаю — і вони вимушені продавати зерно з-під комбайна ще на полі. У більшості випадків врожай зараз продають невеликі та малі фермерські господарства. В той же час на світових ринках вартість зерна підвищилася на 5%. Це пов’язано із очікуванням неврожаїв в Австралії, Аргентині, Російській Федерації. Однак у формуванні кінцевої закупівельної ціни на внутрішньому ринку України чималу роль відіграє оперативність відшкодування державою ПДВ зернотрейдерам. Неповернення ПДВ призводить до того, що зернотрейдери зменшують реальну закупівельну ціну на 20%, щоб відшкодувати собі ці втрати. На мій погляд, тенденція до підвищення закупівельної ціни на зерно розпочнеться після вирішення питань із поверненням ПДВ. Потенціал для зростання ціни в такому разі становитиме 25%.

Іван ТОМИЧ, екс-голова комітету Верховної Ради з питань аграрної політики, голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України:

— Набутий протягом двох попередніх років досвід з укріплення Аграрного фонду як державного агента з регулювання ринку зерна цього року загубили. Відсутність грошей у Аграрному фонді призвела до неможливості його виходу на ринок. Тож зараз він не може впливати на формування закупівельної ціни. Крім того, механізм повернення зернотрейдерам ПДВ зерном не використано. В результаті зернотрейдери і далі повертатимуть свої гроші за рахунок зменшення закупівельної ціни для фермерів. На мій погляд, названі фактори та непередбачуваність погодних умов призведуть до подальшого обвалу ціни на зерно. Вартість тонни зернових може опуститися нижче 500 гривень за тонну. За моїми оцінками, 10% всього зернового урожаю 2010 року аграрії змушені будуть продати за спекулятивними цінами. Тому потрібно якнайскоріше вживати заходів: профінансувати Аграрний фонд для закупівлі на ринку чотирьох мільйонів тонн зерна. Тільки так вдасться утримати ринок від зернової лавини, неконтрольованість якої призводить до значного пониження закупівельної ціни.