Коротко / ПЛАНЕТА

Недосконале українське законодавство перешкоджає руху в ЄС

Для введення безвізового режиму між Європейським Союзом та Україною Верховна Рада України повинна ухвалити близько 30—40 законодавчих актів. Про це вчора заявив член Загального комітету експертів із питань імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС Олександр Сушко під час презентації результатів дослідження «Законодавче забезпечення руху до симетричного безвізового режиму між ЄС та Україною» в прес-центрі «Главреда». За словами експерта, найбільша перешкода для важливих змін у цьому напрямі полягає в тому, що чинне українське законодавство не дозволяє цього зробити. «Діри в нашому законодавстві настільки величезні, що не дозволяють просувати процес реформ у найважливіших сферах», — додав Сушко. Він зауважив, що законодавство потребує удосконалення з чотирьох напрямів: законодавство в сфері захисту персональних даних та ідентифікаційних документів; законодавство в міграційній сфері; законодавство, що формалізує принципи охорони кордонів, та антикорупційне законодавство. Зокрема, Сушко розповів про те, що на сьогодні в Україні відсутні біометричні паспорти. «Технічно Україна готова до випуску цих паспортів, але законодавче поле не готове», — зазначив він.

Лукашенко — Чавес: бартер по дружбі

Президент Білорусі Олександр Лукашенко в ході візиту до Каракаса домовився зі своїм венесуельським колегою Уго Чавесом про розвиток співробітництва в нафтопереробній сфері, повідомляє Associated Press. Згідно з досягнутою за підсумками зустрічі угодою, Венесуела поставлятиме Мінську 80 тис. баррелів нафти на день. Венесуельська сировина поставлятиметься на нафтопереробні заводи Білорусі, а потім реалізовуватиметься спільно з Каракасом на європейському ринку. Лукашенко висловив надію на збільшення об’ємів видобування нафти на спільному білорусько-венесуельському підприємстві в басейні річки Оріноко, побудованому 2007 року. Крім того, білоруський лідер пообіцяв Чавесу газифікувати міста та селища Венесуели, побудувати для потреб венесуельців заводи з виробництва вантажних автомобілів та тракторів, а також налагодити виробництво цегли. Раніше Лукашенко й Чавес підписали угоду, згідно з якою, Білорусь візьме на себе зобов’язання зі спорудження п’яти тисяч будинків для бідних сімей у центральній частині Венесуели.

Берлусконі знову під слідством

Прем’єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі перебуває під слідством за підозрою у спробах змусити регулюючу організацію у сфері телемовлення Agcom закрити кілька ток-шоу, в яких критикувалася діяльність уряду. Як повідомляє Reuters, Берлусконі вимагав від Agcom «заблокувати» подібні ток-шоу на державному телеканалі RAI. Берлусконі перебуває під слідством за підозрою в перевищенні повноважень. Офіційне звинувачення італійському прем’єру не пред’явлене. Тим часом, Берлусконі вже є фігурантом двох кримінальних справ. В одній із них прем’єру інкримінують дачу хабара британському адвокату Девіду Міллзу в розмірі 600 тис. доларів у цілях приховання інформації про свою незаконну ділову діяльність. Слухання у цій справі поновляться 26 березня. В іншій Сильвіо Берлусконі звинувачується в тому, що підконтрольні йому медіа-структури не платили податки і фальсифікували звітність. При цьому суддя, який розглядає цю справу, не взяв до уваги щільний графік прем’єр-міністра і наполіг на тому, що прем’єр має бути присутнім на засіданнях особисто.

ЄС знає, як допомогти Греції

Міністри фінансів країн Європи прийшли до згоди щодо підтримки Греції у подоланні фінансових труднощів, яких зазнала країна, але матеріальної допомоги не пообіцяли. Втім, про підсумки зустрічі міністрів у Брюсселі відомо небагато, за винятком того, що її учасники відмовилися гарантувати надання позики. Після чотирьох годин переговорів голови мінфінів 16 країн єврозони заявили, що прийшли до домовленості про те, як за необхідності допомогти Греції. Прем’єр-міністр Люксембурга Жан-Клод Юнкер заявив, що схвалений план передбачає заповнення пропусків у фінансовій системі країни, що можуть виникнути в процесі її реструктуризації. Ще до початку зустрічі Юнкер підкреслив, що, на його думку, Греції не потрібно пряма фінансова допомога. На думку оглядачів, фінансові ринки можуть не погодитися з такою думкою, що виразиться в підвищенні вартості кредитів для країни через побоювання можливості її економічного краху. Найактуальнішим залишається питання про те, скільки грошей зарезервовано на випадок найгіршого розвитку подій, і чи готові Німеччина та Франція, чиї економіки є найпотужнішими в ЄС, у разі потреби надати Греції фінансову допомогу.