Вугільний парадокс

В державі назріває дефіцит вугілля газової групи. Про це нещодавно заявив президент НАК «Енергетична компанія України» Володимир Зінкевич. За його словами, державне підприємство «Вугілля України» (саме у нього всі державні енергогенеруючі підприємства повинні купувати вугілля) не в змозі забезпечити потрібні обсяги постачання. Тому для уникнення дефіциту в 2010 році потрібно імпортувати 1,5 мільйона тонн енергетичного вугілля. «День» запитав експертів про причини такого дефіциту та про способи його запобігання в майбутньому.

На думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Саприкіна, збільшити видобуток газових марок вугілля в самій країні теоретично можливо. Однак, за словами експерта, «надії на це сам вуглепром поки що не подає».

За словами екс-міністра вугільної промисловості, а нині народного депутата Сергія Тулуба, причини дефіциту слід шукати у зменшенні кількості очисних забоїв на 22% (з них видобувається вугілля) та в зниженні обсягів видобування вугілля (за останні роки зменшилися на 30%). Водночас екс-міністр впевнений, що при бажанні Україна може сповна забезпечити власні потреби у вугіллі газової групи. «Потрібно тільки не експортувати його за кордон, а створювати умови всередині країни, щоб вугілля газової групи продавали на українському ринку», — пояснює він «Дню».

«Вугілля в Україні є, — підтримуючи попередню думку, говорить президент Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-Club» Олександр Тодійчук. — Потрібно тільки навести лад у роботі шахт». На його думку, державним шахтам сьогодні просто невигідно працювати прибутково, адже існує механізм бюджетного дотування. І керівництву збиткової шахти краще отримувати бюджетну дотацію, аніж працювати над переоснащенням шахти та збільшенням видобутку якісного вугілля. Оце і є головною причиною хронічного вугільного дефіциту, вважає експерт. На думку Тодійчука, як тільки держава перегляне свої підходи в дотуванні шахт і зробить ставку на якість, а не просто на кількість вугілля, тоді з’явиться і якісний продукт, і покупець.

Тим часом аналітик інвестиційної компанії «Драгон Капітал» Денис Саква нагадує, що дефіцит вугілля газової групи зумовлюється великим попитом на нього енергетиків та металургів. За прогнозами Сакви, після відновлення попиту на продукцію металургії та електроенергії потреба в газовому вугіллі буде тільки зростати. Тому потрібно думати, як вирішувати дану проблему. «Теоретично можна скоротити потребу у вугіллі даної марки, перевівши теплоелектростанцій з одного виду палива на інший. Однак це вимагає значних капіталовкладень. Тому дефіцит газового вугілля найбільш реально компенсувати за рахунок імпорту», — пояснює «Дню» аналітик «Драгон Капітал».

На думку опитаних експертів, Україні найвигідніше імпортувати вугілля з Росії. За словами Саприкіна, тамтешнє вугілля дешевше від українського, бо його видобувають відкритим способом. Але, швидше за все, імпорт обійдеться дорожче, ніж вугілля, видобуте в Україні, вважає Саква. «У всякому разі, у довгостроковій перспективі необхідно розраховувати на світові ціни, які нині з доставкою становлять близько 100—120 доларів за тонну, — говорить він. — А дорожче паливо приведе до зростання собівартості зробленої з нього енергії».

За підрахунками ж Тулуба, російське вугілля буде дорожчим від вітчизняного щонайменше на 20—30%. Ці відсотки, на думку Тодійчука, ляжуть на плечі споживачів електроенергії та теплої води.

Однак не всі експерти бачать вихід лише в імпорті вугілля. Раніше, за словами Саприкіна, на теплоелектростанціях використовували інші марки вугілля. «Можна спалювати будь-яке вугілля, окрім коксівного (надто дороге)», — говорить він. Якість енергії не змінюється, щоправда, ефективність спалювання буде нижчою, ніж від вугілля газової групи. Але все одно це вигідніше, ніж імпортувати, переконаний експерт. До того ж, замовлення на видобуток отримують вітчизняні шахти.

В той же час опитані експерти заявляють: щоб повністю «зняти» питання вугільного дефіциту, потрібно добре продумати систему дій в галузі. Серед першочергових заходів, на думку Тулуба, розробка балансу видобутку, переробки і продажу вітчизняного вугілля. Тільки так можна дізнатися, скільки, коли й де потрібно видобути вугілля, і які кошти на це слід витратити.

Тодійчук пропонує спочатку провести ревізію діяльності українських шахт та поліпшити якість вугілля. «Думаю, знайдете багато неприємних сюрпризів, адже чимало шахт свідомо працює погано, щоб отримувати мільярди дотацій з бюджету», — говорить він. Після цього експерт радить зробити бюджетну дотацію адресною: чим більше шахта виробляє якісного вугілля — тим більше пільг або інвестицій з бюджету.