Обережність Брюсселя

Чиновники Євросоюзу з побоюванням дивляться на Україну, що готується до проведення вкрай важливих президентських виборів, призначених на січень. Вибори цілком можуть призвести до того, що Україна повернеться до російської сфери впливу після п’яти років свободи, яку цій колишній радянській республіці нібито принесла помаранчева революція. Обережність Брюсселя знову підтверджує, що в ЄС відсутнє стратегічне бачення ситуації, а також політична мужність у його відносинах зі східними сусідами.

Запекле суперництво між Президентом Віктором Ющенком, який бореться за переобрання, та його головним опонентом прем’єр-міністром Юлією Тимошенко викликає занепокоєння з приводу політичної й економічної стабільності в цій знівеченій рецесією країні. Ухвалене Президентом у листопаді рішення про збільшення на 20 відсотків зарплат і пенсій його критики назвали неприкритим передвиборним хабарем, а Міжнародний валютний фонд у зв’язку з цим заморозив четвертий транш з пакета фінансової допомоги на 16,4 млрд. доларів. Це у свою чергу призвело до зростання побоювань на кредитному ринку з приводу можливого державного дефолту.

Відома своїм бійцівським характером мільйонерка Тимошенко, згідно з опитуваннями громадської думки, йде попереду. Вона звинувачує Президента в навмисному саботуванні угоди з МВФ, заявляючи, що мета цих дій — позбавити її уряд грошей і зірвати її заявку на президентську посаду. А її у свою чергу звинувачують у тому, що вона підлизується до росіян і до прем’єр-міністра Володимира Путіна, який, будучи президентом Росії, виступав проти помаранчевої революції й є непримиренним ворогом Ющенка.

Після тривалих переговорів з Тимошенко в кримському курортному місті Ялта минулого тижня Путін сказав, що він згоден не застосовувати різні штрафні санкції й внести поправки до російсько-українського контракту на постачання природного газу, щоб уникнути повтору січневого конфлікту, який призвів до серйозного браку газу в Східній і Центральній Європі.

«Бажано зустріти Новий рік без усіляких потрясінь», — заявив Путін, додавши при цьому, що плата за транзит наступного року збільшиться на 60 відсотків. Така зміна може принести Україні мільярди доларів. Відповідь Тимошенко була вельми підлесливою. «Ви як сильна країна йдете назустріч Україні», — заявила вона. Цю операцію розглядають як не дуже майстерну спробу показати, що Тимошенко, на відміну від Ющенка, може домовлятися з Росією, а також як кричуще втручання Путіна в передвиборний процес.

Витівки України призвели навіть до того, що головне футбольне відомство УЄФА вимагає від Києва гарантій своєчасної підготовки й фінансування чемпіонату Євро-2012, який ця країна проводитиме спільно з Польщею. Керівництво УЄФА хоче бути впевненим у тому, що вибори ніяк не вплинуть на чемпіонат. Відомство також занепокоєне тим, що Україна так і не узгодила поки що з ЄС схему безвізових поїздок.

Брюссель дивиться на це з великим занепокоєнням. Голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу зателефонував нещодавно Ющенку й, згідно з наявною інформацією, висловив стурбованість у зв’язку з тим, що допомога МВФ і постачання газу в Європу перетворюються на політичний футбол. Як повідомляє euobserver.com, Єврокомісія може переглянути свої плани щодо надання Україні економічної допомоги на 500 мільйонів євро, «бо Київ не бажає скорочувати державні витрати й позбуватися марнотратства й корупції у своїй національній газовій компанії «Нафтогаз». Близько 80 відсотків природного газу, що постачається до країн ЄС, проходить транзитом через Україну.

Ворожнеча між таборами-суперниками посилилася настільки, що чиновники з ЄС починають виявляти занепокоєння й роздратування, заявляючи, що вибори, в яких також бере участь проросійський екс-прем’єр Віктор Янукович, можуть загнати ситуацію в глухий кут і призвести до значної конфронтації. Таке вже було 2004 року, коли Януковича спочатку оголосили переможцем, а потім позбавили посади.

Така напруженість і нервозність створює атмосферу кризи напередодні запланованого на 4 грудня саміту Україна — ЄС. Цей саміт може стати першою великою перевіркою дипломатичних навичок нового відповідального за зовнішню політику ЄС — леді Ештон. Як заявляють офіційні представники Євросоюзу, ЄС збирається «жорстко попередити» Україну про те, що змістовні політичні й фінансові реформи є неодмінною попередньою умовою просування вперед у таких питаннях, як візи й майбутні угоди про торгівлю й асоціацію.

Однак повноправне членство в ЄС, про яке мріяв Ющенко, сьогодні перетворилося на малоймовірну перспективу. Роздратування щодо України в рядах ЄС наростає. Франція та Німеччина відкладають приєднання цієї країни до енергетичного договору Євросоюзу. Ще важливішим є інший момент. У зв’язку з торішнім вторгненням Росії до Грузії та заявами Москви, що Україна надає підтримку Тбілісі, Брюссель усвідомив, що налагодження тісних структурних зв’язків з Україною може мати вельми серйозні негативні наслідки для його відносин з Москвою.

Зважаючи на помітне зниження прагнення розширювати ЄС, можна з упевненістю говорити про те, що пік у відносинах Євросоюзу та України вже пройдено. І Ющенко ніяк не утішить той факт, що та сама ситуація склалася у відносинах ЄС з Грузією, Білоруссю й Туреччиною. А багато людей у Європі з числа тих, хто сподівався на сміливішу й позитивнішу поведінку ЄС на своїх східних пострадянських кордонах, змушені дійти принизливого для себе висновку: в певному сенсі Путін переміг.