Який бюджет нам потрібен

Верховна Рада відклала прийняття бюджету ще на два тижні. За цей час уряд має доопрацювати документ і подати його оновлений варіант на розгляд депутатам. Позитивний результат дуже важливий для країни з багатьох причин. По-перше, Міжнародний валютний фонд (МВФ) із нетерпінням чекає появи реалістичного бюджету, щоб продовжити кредитування України. «Нам потрібно мати повний консенсус (всіх гілок влади. — Авт.) на підтримку життєздатної бюджетної позиції, що дозволить уникнути інфляції чи будь-якого збільшення безробіття», — повідомила днями директор департаменту зовнішніх відносин МВФ Керолайн Аткінсон. По-друге, без зрозумілої економічної політики навряд чи вдасться отримати стабільне економічне зростання. І по-третє, закордонні інвестиції не прийдуть працювати в країну, в якій не буде чітких макроекономічних орієнтирів на рік. Доки ж влада продовжує шукати золоту бюджетну середину, «День» запитав експертів, яким, на їхню думку, за нинішніх умов мусить бути «ідеальний бюджет» та чи можливе його затвердження в такій політично-економічній напрузі?

Ірина ЩЕРБИНА, генеральний директор Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень:

— Запропонований проект бюджету має таку ж структуру, як і попередні. У ньому не зроблено жодного акценту в зв’язку зі зміною макроекономічної ситуації в країні. Надані ж народними депутатами поправки не містять структурних пропозицій із подолання кризи в окремих галузях. Немає серед їхніх пропозицій тих, які б стосувалися переформатування самого бюджету чи забезпечення ефективного використання державних коштів. Депутатські пропозиції на 99% стосуються технічних питань, серед них дуже яскраво проглядаються лобістські питання по окремих містах, підприємствах та галузях. Якщо ж ці пропозиції врахують (хоча навряд чи, бо для їхнього здійснення потрібен ще один бюджет), то сам проект за змістом не зміниться. На мій погляд, зважаючи на наближення президентських виборів, прийняття ефективного повноцінного бюджету неможливе. Будь-який його варіант просто приречений обіцяти різні блага у переддень виборів. Тому краще, спираючись на норми Бюджетного кодексу, прожити перший квартал 2010 року, керуючись принципом одна дванадцята річного обсягу фінансування за діючими програмами та напрямками. А після виборів прийняти оновлений бюджет, який ѓрунтуватиметься на програмі соціально-економічного розвитку країни. При цьому такий середньостроковий бюджет визначатиме цілі та показники результативності використання бюджетних коштів, а не просто їхній розподіл. Крім того, за ефективність використання бюджетних коштів повинен відповідати кожний міністр у своєму міністерстві.

Володимир ЛАНОВИЙ, президент Центру ринкових реформ:

— У мене виникло два зауваження до проекту бюджету, поданого депутатам. Перше зауваження — завищена дохідна база, яка створює ризик недовиконання передбачених бюджетом зобов’язань. Щоб уникнути цього ризику, доведеться збільшувати обсяги зовнішніх чи внутрішніх запозичень і збільшувати дефіцит держбюджету. Друге зауваження: структура бюджетних видатків знову має переважно соціальну спрямованість без створення нових виробництв, робочих місць та забезпечення зростання ВВП. А це означає продовження кризи та пасивності економіки, яка призведе до подальшої економічної деградації. В повернутому проекті бюджету також подано суперечливі показники валютного курсу та інфляції. Не можна забезпечити 10-відсоткову інфляцію та одночасно укріплювати курс гривні. Виходячи з нинішніх умов, курс гривні наступного року може послаблюватися або ж бути таким, як зараз. Якщо ж 2010 року адміністративними засобами спробують посилити гривню, то до країни знову поллється імпорт. А що тоді буде з вітчизняним виробником? В оновленому проекті мають бути стратегії та плани, які покажуть, куди рухатиметься економіка та окремі її галузі. Ідеальний бюджет мусить починатися зі складання реальної дохідної та витратної частини, з визначення порядку витрачання державних грошей, за які створюватимуться нові робочі місця та пожвавлюватиметься економіка. 2010 року Україні потрібно створити нові авіаційні та космічні проекти зі своїми міжнародними партнерами. Малий і середній бізнес, аграрний сектор мають отримати достатньо фінансового ресурсу.

Борис КУШНІРУК, економіст:

— Новий проект бюджету мусить бути реалістичним з точки зору виконання запропонованих макроекономічних показників, доходів та витрат. Чому це важливо? Нереальні доходи формують величезну проблему з обслуговуванням взятих державою на себе зобов’язань, а нереальний бюджет породжує нові механізми корупції. Турбує в проекті бюджету-2010 і запропонована модель ручного управління коштами Стабілізаційного фонду. Якщо вона збережеться, то незрозуміло, навіщо тоді потрібна Верховна Рада, адже куди направляти гроші з нього, вирішуватиме уряд. В оновленому варіанті бюджету можна залишити норму про підвищення соціальних стандартів життя. Але на цьому етапі економічного розвитку країни вона має застосовуватися тільки до тих категорій, які мають найменші доходи (зарплати та пенсії). Джерелом для таких доплат може стати економія державних ресурсів, які виділяються на різні закупівлі. За даними Рахункової палати, 2008 року державних закупівель із одним продавцем було проведено майже на 80 мільярдів гривень. Тобто державний чиновник здійснював закупівлі без проведення будь-якого тендеру, фактично самостійно визначаючи ціну такої держзакупівлі. Створення ефективного механізму проведення тендерів дозволило б зекономити до 30% державних коштів, які виділяються на закупівлі. Ще одне: 2010 року не варто захоплюватися інвестиціями в дороги, адже бюджет не отримає від цього прямого ефекту. На мій погляд, гроші потрібно направляти в енергозбереження, яке суттєво скоротить енерговитрати держбюджету, підприємств та людей.

Олександр ЖОЛУДЬ, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень:

— Ідеального бюджету в нинішніх політичних умовах просто не може бути. Більш-менш прийнятним вважатиметься той проект, в якому чітко випишуть джерела покриття бюджетного дефіциту, а сам дефіцит не перевищуватиме 4 — 4,5% ВВП. На мій погляд, оскільки українська економіка почне виходити з кризи в другому півріччі 2010 року, такий розмір дефіциту цілком допустимий. Але після відновлення економіки його потрібно кардинально скорочувати. Інший важливий макроекономічний показник бюджету — інфляцію — можна утримати в межах 10%, але за умови, що Національний банк України не братиме участі в емісійному фінансуванні бюджетного дефіциту.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, економіст:

— В Україні економічні тенденції настільки несформовані, слабкі та незрозумілі, що «написати» зараз чіткий бюджет на 2010 рік неможливо. Головна причина такої бюджетної невизначеності полягає не лише в невідновлених показниках виробництва. Починаючи з середини 2005 року, основним двигуном економічного росту в Україні виступала банківська система. З кінця 2008 року в ній почалися проблеми, які й сьогодні ще не вирішино. Плюс шалена девальвація. Внаслідок цього реальний сектор економіки досі не кредитується. Тому й не можна чітко прогнозувати, яким буде економічне зростання (а відповідно й доходи бюджету) протягом року. За таких умов парламент повинен довіритися уряду, який готовий взяти на себе відповідальність за виконання розробленого ним бюджету. При цьому у відхиленому проекті бюджету не варто особливо нічого міняти. Слід додати пункт про те, що парламент проаналізує виконання бюджету не за підсумками першого кварталу 2010 року, а за підсумками січня і, якщо буде потрібно, внесе необхідні зміни.