Коротко / ПЛАНЕТА

У Литві ув’язнюватимуть за заперечення «радянської агресії»

Литовський сейм ухвалив поправки до Кримінального кодексу, що вводять покарання за заперечення або виправдання «радянської агресії» проти Литви. За виправдання злочинів СРСР чи нацистської Німеччини проти людства передбачається покарання у вигляді позбавлення волі терміном до двох років. Згідно зі змінами до КК, штраф, арешт чи позбавлення волі терміном до двох років загрожує тому, хто публічно висловив схвалення агресії СРСР або нацистської Німеччини проти Литви, заперечував чи применшував її.

Аналогічні покарання передбачається ввести й за наклеп на учасників литовського опору, які в 1944—1953 рр. чинили організований збройний опір радянській окупації. За ухвалення цих поправок, ініційованих консерваторами, у першому читанні проголосував 41 парламентарій, проти — 13, утрималися 25 депутатів. Нагадаємо, 29 вересня сейм Польщі ухвалив поправки до Кримінального кодексу, згідно яких за виробництво й володіння з метою поширення матеріалами, що пропагують нацистську й комуністичну ідеології, загрожує до двох років ув’язнення.

НАТО й США розділяють відповідальність у Афганістані

Під час своєї першої зустрічі з президентом США Бараком Обамою Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен пообіцяв, що сили альянсу залишаться в Афганістані стільки, скільки потрібно, щоб виконати поставлене перед ними завдання. За його словами, відповідальність за війну в Афганістані лежить не лише на плечах США. Расмуссен заявив, що підтримує рішення Обами зробити переоцінку своєї стратегії, перед тим як дати обіцянку направити до Афганістану додаткові війська. На його погляд, наразі вся увага повинна приділятися підготовці афганських військових і цивільних фахівців для того, щоб вони могли очолити боротьбу за безпеку своєї країни й роботу по її відновленню. Президент Обама наголосив на зустрічі з головою Північноатлантичного альянсу, що війна в Афганістані не є «суто американською». Знищення «Аль-Каїди» й безпека США мають першочергове значення, зазначив він, і Америка, за його словами, «звірятиме з НАТО кожний свій крок» на цьому шляху. Расмуссен, який закликав США не сумніватися у відданості своїх союзників спільній справі, сказав, що ключем до успіху є визначення вірної стратегії. Він також зазначив, що альянс «виступатиме єдиною силою й залишиться в Афганістані стільки, скільки буде потрібно для того, щоб завершити роботу». В Афганістані наразі перебуває близько 100 тис. військовослужбовців з більш ніж 40 країн. У складі контингенту більш ніж 60 тис. американців.

Пріоритети британського прем’єра

На щорічній конференції Лейбористської партії в Брайтоні прем’єр-міністр Великої Британії Гордон Браун закликав однопартійців «змінити світ». Станом на вересень, лейбористи вперше з 1982 року відкотилися на третє місце в рейтингу вподобань виборців. На сьогоднішній день Консервативна партія набирає 36%, ліберал-демократи — 25%, лейбористи — 24%. У програмній промові Браун змалював основні пріоритети партії на найближче майбутнє. Він підтвердив слова канцлера Казначейства (міністра фінансів) Алістера Дарлінга, який у понеділок повідомив про плани уряду законодавчо обмежити бонуси для топ-менеджерів. Протягом найближчого року Браун пообіцяв завершити реформу палати лордів, поклавши «раз і назавжди» край успадкуванню титулів у палаті. Британський прем’єр заявив про намір дати виборцям право відкликати з Палати громад депутата від певного округу за негідну поведінку. Крім того, Браун пообіцяв у разі перемоги його партії на наступних виборах у Великій Британії провести референдум з питання зміни виборчої системи, відмови від принципу відносної більшості й переходу до так званого принципу альтернативного голосування. Якщо в першому випадку кандидату для перемоги достатньо набрати більше голосів, ніж решті конкурентів, і необов’язково більше половини, то альтернативна система визначає переможця шляхом послідовного виключення найслабших кандидатів. Серед інших пріоритетів лейбористів Браун назвав перехід на екологічне виробництво й підтримку інновацій, більш широку державну підтримку національної системи охорони здоров’я.

Грузія вітає резолюцію ПАРЄ щодо доповіді про війну з Росією

Грузія вітає резолюцію, прийняту Парламентською асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ) 29 вересня, щодо доповіді «Війна між Грузією та Росією: рік по тому» й називає її «неупередженим і чітким» документом. Про це говориться в поширеній учора заяві МЗС Грузії. Нагадаємо, що напередодні ПАРЄ закликала Росію до кінця року забезпечити необмежений доступ міжнародних спостерігачів до Абхазії та Південної Осетії.

У заяві МЗС Грузії висловлено надію на те, що «Асамблея не зволікатиме з прийняттям адекватних й ефективних кроків, спрямованих на реальне виконання її вимог». «На дебатах (про прийняття резолюції) явно було висловлено занепокоєння Асамблеї в зв’язку подіями після прийняття останньої резолюції та рекомендацій. Грузія виконала майже всі вимоги ПАРЄ, тоді як Російська Федерація не лише проігнорувала їх, але й сприяла погіршенню ситуації провокаційними діями», заявляє МЗС Грузії.

«Асамблея закликала РФ виконати до кінця року висунуті до неї вимоги й запропонувала моніторинговому комітету проведести спостереження за подальшим процесом виконання вимог асамблеї з боку обох держав і запропонувати ПАРЄ подальші заходи», — сказано в заяві зовнішньополітичного відомства Грузії. Раніше МЗС РФ виступило із заявою, в якій говориться, що резолюція ПАРЄ «не відображає сучасних реалій».