Українські художники у Нью-Йорку
Нещодавно у Нью-Йорку вже всьоме відбувся щорічний Міжнародний фестиваль «Наша спадщина», в рамках якого картини українських художників Юрія Нагулка й Петра Лебединця були виставлені у всесвітньо відомій Єгипетській залі Метрополітен-музею та галереї найпрестижнішого в Америці художнього клубу — Національному арт-клубі. Українці представили арт-проект «У пошуках істини». Наша країна також була представлена виставою «Тев’є-Тевель» Національного драматичного театру імені Івана Франка на чолі з його художнім керівником народним артистом України Богданом Ступкою.
Крім цього, в рамках українського арт-проекту був показаний і живописний дебют української художниці з Нью-Йорка Наталії Сергєєвої під назвою «Нотатки щоденника».
Продюсером арт-проекту виступив Міжнародний арт-центр «Меценат», який об’єднує талановитих колекціонерів, галеристів, експертів і бізнес-еліту, організовуючи великомасштабні національні культурні проекти.
Художнім куратором проекту стала Президент української секції Міжнародної асоціації арт-критиків AICA під егідою ЮНЕСКО Зоя Чегусова.
Посол України в ООН Юрій Сергєєв убачає в цій події не тільки культурний, але й політичний контекст. Він вважає, що «участь України у фестивалі «Наша спадщина» в Національному арт-клубі на Манхеттені сприяє просуванню української культури та поглибленню дружніх зв’язків українського й американського народів у дусі нещодавно підписаної україно-американської Хартії про стратегічне партнерство».
Меценатом українських художників закордоном виступила Олена Золотарьова. Олена як директор центра «Меценат» вважає, що на подібних світових фестивалях українські художники повинні бути представлені окремим сегментом, а не ототожнюватися з росіянами.
— Одним із важливих політичних завдань для української бізнес-еліти є забезпечення презентації робіт українських художників у музеях, галереях, приватних колекціях і продаж їхніх творів закордоном, — каже Олена Золотарьова.
Художники, які цьогоріч представляли Україну, різнопланові. Юрій Нагулко творить у історико-релігійному та пейзажному жанрах. Його полотна «виткані» з загадкових образів історичного минулого, де визначальну роль грає авторська фантазія. А Петро Лебединець — яскравий представник нефігурального напряму в сучасному мистецтві України, якому на зламі XX—XXI сторіч удалося вдихнути нове життя у традиції класичного модернізму.
