«Міняю «любов Росії» на квартиру в Севастополі»
ЯК ЗАВЖДИ — ПАРАД, КОНЦЕРТ І ФЕЄРВЕРК...
Влітку Севастополь періодично заповнюється гучними російськими святами. Усього тиждень тому його окуповували «Нічні вовки» з триколором напереваги, який їм вручив сам прем’єр-міністр Володимир Путін, а зараз на парад вийшли «вовки морські», вже напереваги з «малахітами», які перед тим зі скандалами перевозили з бази на причал міськими вулицями. Керівництво Чорноморського флоту доклало багато зусиль для того, щоб усе було, як завжди, урочисто, але нинішня помпезність не зовсім вдалася. По-перше, головнокомандуючий ВМФ Росії адмірал Володимир Висоцький, який вважав за потрібне відвідати не дійсно бойові флоти — Північний або Тихоокеанський, а «забавний» Чорноморський, виглядав вельми сердитим тому, що під час тренування у Владивостоку болванка від снаряда влучила в багатоповерхівку і тепер доведеться виправдовуватися. Такий самий інцидент трапився кілька років тому й тут, у Севастополі, були постраждалі, скандал зам’яти не вдалося. По-друге, севастопольці зустріли головних російських адміралів біля Графської пристані не криками «Ура!», а транспарантами з вимогою примусити будівельне управління флоту віддати двом сотням городян або гроші, зібрані понад два роки тому, або квартири. Один із демонстрантів тримав лозунг «Міняю любов до Росії на квартиру в Севастополі!».
Морський парад, присвячений Дню Військово-морського флоту Російської Федерації (День Нептуна, як називають його самі російські моряки) в Севастополі пройшов тьмяніше, ніж у колишні роки. Севастопольці бачать те ж саме вже не перше літо. Стрій кораблів у Севастопольській бухті складався з 22 бойових кораблів, 9 допоміжних суден, понад 20 катерів, у параді взяли участь також 20 одиниць бойової техніки.
Потрібно віддати належне головкому ВМФ Росії адміралу Володимиру Висоцькому, який, підійшовши до журналістів, не почав викручуватися, а відверто з почуттям офіцерської честі визнав, що напередодні свята чорноморці дійсно допустили порушення Генеральної угоди з Україною щодо умов перевезення міськими вулицями бойових ракет. Адмірал Висоцький заявив, що за цими фактами будуть проведені перевірки, і винні будуть покарані. Але всього кількома днями раніше на такій гідних крок не зважилися ні російське МЗС, ні російські політики — «великі друзі України» Костянтин Затулін і Сергій Марков, які, не маючи відношення до справ флоту, коментували події у Севастополі зовсім по-дилетантському, проте з антиукраїнських позицій.
Головнокомандуючий ВМФ Росії адмірал Володимир Висоцький зазначив також, що він вважає перспективним співробітництво російського флоту та ВМС України: «Ми вважаємо, що є багато цікавих моментів, які, в принципі, спільно повинні вирішуватися», зокрема, в ході «Чорноморської гармонії» (операція «Чорноморська гармонія» проводиться ВМС Туреччини з березня 2004 року, передбачає постійну присутність і спостереження силами та засобами ВМС за підозрілими суднами, переважно в південно-західній частині Чорного моря). Адмірал зауважив: «По суті справи, у нас є єдина позиція з Військово-морськими силами України. Ми вважаємо, що це завдання потрібно вирішувати, спираючись на можливості чорноморських держав. Усім іншим тут, за великим рахунком, робити нічого. У гості — так, ми раді кого завгодно приймати. Проводити тут певні заходи, пов’язані з безпекою судноплавства, — можливо, так. А щодо проведення навчань, навіть двосторонніх, навіть із найкращими, скажімо так, друзями або союзниками... Я вважаю, це зайве». На думку головкому ВМФ РФ, два флоти можуть співробітничати в питаннях «порятунку на морі, питаннях безпеки, надання, скажімо так, допомоги, питаннях екології...»
Екс-командуючого флотом адмірала Ігоря Касатонова дилетантом у морських справах не назвеш, а ось у питаннях вуличного руху адмірал явно іспит не склав. Це він повідомив журналістам, що ДАІ міста нібито блокує колону бронетранспортерів, що висадилася з кораблів під час репетиції параду. Виявилося ,що вони просто стояли на березі після виходу з води, а адмірал подумав — блокада. Міліція Севастополя спростувала інформацію колишнього севастопольця Ігоря Касатонова. «Жодного зупинення, а тим більше блокування колони бронетранспортерів міліцією не було. Після взаємного узгодження з владою командування ЧФ РФ для того, щоб не створювати небезпеку руху транспорту і з метою збереження екології, ухвалило рішення відправити бронетранспортери в місце постійної дислокації морським шляхом, на кораблі», — повідомив кореспонденту УНІАН начальник Відділу громадських зв’язків УМВС України в місті Севастополі Ренат Майборода.
Як бачимо, у РНБО України були підстави виступити із заявою про те, що «створюється враження, що нам свідомо намагаються продемонструвати неповагу до національного суверенітету і примушують звикнути до того, що такі самовільні дії російських збройних сил стануть звичайним явищем. Мета — посилити напруженість між двома країнами», — зазначалося в заяві. У документі підкреслюється, що факти порушень з боку військових РФ на території України набули системного характеру. Командування Чорноморського флоту РФ, незважаючи на попередження українських компетентних органів і заяву МЗС України, продовжує ігнорувати положення двосторонньої угоди з базування флоту, міжнародне право та законодавство України, що ставить під загрозу життя севастопольців і нацбезпеку країни. «Якби щось трапилося, ця частина міста могла взагалі згоріти!» — зробили висновок севастопольські експерти, оцінивши небезпеку такого транспортування ракет міськими вулицями. У цьому випадку російськими військовими були порушені п. 5-й ст. 15-ї Угоди між РФ та Україною про статус і умови базування ЧФ РФ на території України та вимоги Указу Президента України № 705, і військові, як видно, чітко це знають.
У свою чергу Україна, незважаючи на подібні випади, що погіршують атмосферу двосторонніх партнерських відносин, залишається вірною принципам стратегічного партнерства з РФ і робитиме все для збереження миру, добросусідства та історичної спорідненості народів, запевняє РНБО. Народний депутат України, член парламентського комітету із закордонних справ Андрій Парубій заявив: «Було б правильно створити тимчасову комісію парламенту, що розслідувала б факти самовільного перевезення небезпечної зброї територією Севастополя. Це може навіть бути підставою для перегляду договору щодо перебування Чорноморського флоту на території України... Випадки самовільного перевезення небезпечної зброї є продовженням постійної практики порушення українського законодавства та угоди про базування ЧФ на нашій території, — зауважив депутат. — Випадки систематичного ігнорування українського законодавства свідчать, що російська сторона не намагається будувати з Україною відносини на добросусідських принципах, а поводиться як агресор».
Одразу після Дня ВМФ Росії тихо й без скандалу поїхав з України, як він сам повідомив журналістам, відкликаний МЗС співробітник російського посольства Володимир Лисенко, який координував дотримання сторонами угод щодо Чорноморського флоту і який відверто провалив свою ділянку роботи. «Якщо виходити зі здорової логіки, то Україна в майбутньому повинна жорсткіше ставитися до тих російських співробітників російського посольства, які відповідальні за перебування ЧФ у Севастополі», — зазначив журналістам член парламентського комітету із закордонних справ Андрій Парубій.
Безрезультатно «засвітилися» в переддень свята і жваві кримські козаки. Вранці 24 липня вони встановили на горі Ільяс-Кая в районі Фороса російський та андріївський прапори розміром 50 квадратних метрів кожний. Але тріпотіти на кримському вітрі їм довелося не довго — співробітники спецпідрозділу СБУ «Альфа» «без шуму й пилу» зняли прапори, що псували екологію кримського курорту.
БУДНІ СІРІШІ ЗА СВЯТА...
Словом, у свій професійний день Чорноморський флот намагався організувати місту справжнє свято. Це день, в який доблесні чорноморці звикли показувати місту блиск флоту, і не їхня провина в тому, що не все так гладко виходить. На жаль, життя складається не з одних свят, і в будні все виглядає набагато приземленішим. Навколо Дня ВМФ Росії і цього року в Україні заздалегідь роздувався галас. Саме з цією метою військові не лише два рази підставилися з перевезенням ракет, але й третій раз за допомогою адмірала Касатонова самі «заблокували» на очах журналістів вихід своїх БТР у місто після репетиції параду. Складалося таке враження, що для росіян у Севастополі цей день набагато важливіший за День Перемоги, Новий рік, День Росії та інших державних свят, їхня мета — викликати загальний інтерес, а потім приголомшити глядачів розмахом свята, щоб глядачі й надалі захоплювалися силою флоту, що вже пішла в минуле. Саме так славні чорноморці звикли перед усім містом укотре здавати іспит на профпридатність. Демонстрація сили, підпора політикам у російсько-українських відносинах — ось яка сьогодні дійсна професія Чорноморського флоту. Адже ще і в радянські часи серед моряків престижною вважалася служба на Тихоокеанському та Північному флотах, у той час як Чорноморський розглядався як передпенсійне місце відпочинку. І 1991 року потенціал ЧФ РФ оцінювався приблизно всього в 14% від ВМС СРСР. А про нинішню слабкість Чорноморського флоту неодноразово заявляли російські адмірали. І хоч Володимир Висоцький пообіцяв, що Росія щорічно закладатиме у бюджет, в тому числі й для Чорноморського флоту, по одному кораблю і одному підводному човну, чорноморці, вочевидь, розуміють,що, як і попереднім, цій обіцянці не судилося збутися. По-перше, це суперечить угоді з Україною, яку потрібно виконувати, а не проголошувати тези, що суперечать документам, підписаним президентами; по-друге, досі ЧФ отримав лише один новий малий ракетний корабель. У Росії існують чималі труднощі не лише з фінансуванням уведення в стрій нових бойових одиниць, але навіть із ремонтом старих кораблів. Севастопольці пам’ятають, як перед минулим приїздом командуючого ВМФ Росії до Севастополя звучало багато заяв про те, що Чорноморський флот розширятиметься і поповнюватиметься. Насправді, це було «димовою завісою», що приховує справжню мету візиту командуючого — під шум про розширення було прийняте рішення про скорочення чисельності флоту, і Севастополь отримав ще більше головного болю — до Служби зайнятості звернулися понад 13 тисяч городян, які раніше служили і працювали в ЧФ. Флот зараз не може навіть вчасно внести плату в Пенсійний фонд і страждають від цього міські пенсіонери. Минулого року в Москві активно обговорювалася пропозиція про можливе пониження статусу ЧФ до флотилії через втрату ним у нинішніх умовах оперативно-стратегічного призначення. А в липні 2007 року депутат Держдуми РФ Сергій Глазьєв зазначав, що ЧФ має лише символічне та освітньо-виховне значення. Адмірал Володимир Комоєдов, характеризуючи бойові можливості флоту, зауважив, що, якщо оцінювати все з позиції сили, то навіть якби об’єднати російські та українські військові кораблі, вони поступатимуться турецьким ВМС у 4,5 рази, а з урахуванням сил НАТО і шостого Тихоокеанського флоту США — в 20 разів. Це співвідношення добре розуміють у Москві й намагаються компенсувати втрату авторитету гучними святами. ЧФ давно використовується лише в політичних іграх, а присутність російської військово-морської бази в Криму — для тиску на Україну, як це робили російські ЗМІ перед нинішнім святом, звинувачуючи в забороні перевезення смертельно небезпечних вантажів міськими вулицями не лише українського Президента, але й віце-президента США! ЧФ потрібен Росії, поки він базується в Україні. А тому вони не поспішають переводити його в Краснодарський край, створюючи ілюзію захисту кримчан від міфічних загроз. А це завдання вирішується тим успішніше, чим голосніше й пишніше проводяться Дні Нептуна.
«Безконтрольна діяльність ЧФ РФ призводить до того, що Україна не може гарантувати виконання взятих на себе зобов’язань щодо власного без’ядерного статусу, бо вона сама не знає, є на сьогодні ядерною чи без’ядерною державою, — пише сайт «Флот-2017». — Яскравий приклад: недавній випадок із блокуванням представниками ЧФ РФ роботи українських інспекторів у «Гвардійському», які не дозволили оглянути літаки морської авіації ЧФ на предмет можливості нести ядерну зброю, як і боєприпаси до неї. Хоч такі інспекції і передбачені в кількості дві на рік «Протоколом про порядок проведення заміни бойових літаків морської авіації ЧФ РФ типу Су-17 на літаки типу Су-24», підписаним Україною та Росією.
Із таким відношенням, як до ракет «малахіт», ніщо не заважає Чорноморському флоту протягнути під виглядом якого-небудь невинного вантажу на одну зі своїх військових частин в Україні ядерні боєприпаси...»
Усе це свідчить про те, що Севастополь як українське місто надалі не може пов’язувати своє майбутнє з Чорноморським флотом. Для вчених, які розробляли концепцію подальшого розвитку міста, цілком очевидно, що місто може або і надалі залишатися «глухим кутом» на морській дорозі, яким воно було останні 220 років, до речі, зараз на догоду іноземній державі, що розмістила тут свій «потішний» флот, або ж перетворитися на цивільний сучасний морський порт, стати цивілізованими морськими воротами для всього Причорномор’я, оскільки ним тоді зможуть користуватися десятки країн. Заступник голови президії Севастопольської організації Українського товариства охорони природи Валентин Шестак вважає, що згідно з декларацією цієї концепції, «Севастополь повинен розвиватися в туристичному і героїко-історичному форматі. У міста, яке витрималоло дві оборони, велике ім’я. У майбутньому інтерес до міста збільшуватиметься. Воно повинне розвиватися і як своєрідна Мекка високоінтелектуального виробництва. І в цьому плані в міста непогані традиції,тут було конструкторське бюро. Всі чудово знають флагман таких КБ — це ЦКБ «Корал». І найголовніший, на мою думку, напрям розвитку — це місто-порт. Маючи таку зручну бухту, гріх не використовувати місто як порт. Тим більше, це економічно вигідне... Так, у нас своєрідне місто, зі своєю історією. Але нею однією ситий не будеш. А поки ми пишаємося цією історією, інші, так би мовити, «несвоєрідні» і не багаті історією порти Причорномор’я, заробляють й розвиваються. Я вважаю, якщо ми хочемо підтримувати дружні відносини з Росією, їх потрібно будувати не на політиці, а на бізнесі. Впевнений, Росії та Україні було б дуже вигідно мати ще одні морські торгові ворота, причому як із Середземноморським регіоном, так із Каспійським. У зв’язку з цим, на мою думку, є дуже перспективною перевалка вантажів ланцюгом «Середземноморські країни — Севастополь — Україна — Росія — Далекий схід та країни південно-східної Азії». Тобто Севастополь повинен нормально ставитися до того, що в порт заходитимуть судна 150-тисячники. Це нормально. Весь світ переходить на багатотоннажний флот, бо везти вантаж із США, з Австралії малими суднами не вигідно. Єдиний порт, який зараз на Чорному морі може приймати величезні судна, — це Констанца. І всі бізнесмени — і російські, і українські, і казахські — вимушені платити румунам гроші, а потім ще й через три кордони везти свої вантажі. Чому б не скласти Констанці альтернативу?»
«ЧФ РФ — флот безкарних злодіїв», «Путін, Медведєв, час вирішити проблему обдурених інвесторів», «Забувши про честь, совість і мораль, нас офіцери флоту обікрали» — такими гаслами біля Графської пристані зустрічали 26 липня севастопольців і гостей свята семеро представників двох сотень пайовиків, гроші яких привласнило Будівельне управління Чорноморського флоту Росії і вже більше двох років не віддає квартири по вул. Кесаєва у Севастополі. Люди, які, аби покращити житлові умови, брали кредити під чималі відсотки, у відчаї, і, за їхніми словами, готові на будь-які акції спротиву. Щотижня навпроти штабу ЧФ Росії вони збираються на пікети, а нещодавно ініціатор акції пайовик О. Добровольський прикував себе кайданами до огорожі штабу.
Як повідомив журналістам Добровольський, напередодні під час відвідин головнокомандуючим ВМФ Росії адміралом Володимиром Висоцьким російської школи №8 йому вдалось запитати у вищого військового чина, коли Будівельне управління ЧФ добудує сплачене ними житло. Пайовик почув у відповідь: «А ви знаєте, у чиєму підпорядкуванні зараз знаходиться це будівельне управління?». Наступні слова: «Це зрозуміло з назви Будівельне управління ЧФ РФ — у веденні Міністерства оборони Росії...» — вже залишились без відповіді, бо Добровольського відтіснили охоронці.
Потім, коли адмірал Володимир Висоцький вийшов зі школи, Олександр Добровольський голосно крикнув: «Товаришу головнокомандуючий, ви можете вплинути на ситуацію, що склалася у взаєминах між будівельним управлінням ЧФ та інвесторами житла?», але адмірал зробив вигляд, що нічого не почув, хоча кілька людей з його оточення обернулися на крик.
Олександр Добровольський повідомив, що керівництво міста просило не погіршувати протестом атмосферу свята, але небажання військового керівництва вирішити питання вартістю всього шість мільйонів гривень (для завершення будівництва чотирьох корпусів) спонукало до демонстрації вимог. Він також зауважив, що на свято витрачається не один мільйон грошей, і пайовики хочуть привернути до цього факту увагу, бо ніяких реальних дій з боку будівельників немає. Добровольський пообіцяв продовжувати протест проти шахраїв.
Акція тривала не більше ніж 15 хвилин, але привернула увагу кількох журналістів, фотографів та телеоператорів, хоча є сумнів у тому, що така інформація взагалі потрапить у російський інформаційний простір. Та й українські телеканали у більшості своїй просто зігнорували протест.
Таким чином, до українських об’єктів морської навігації Чорноморський флот Росії додав майже 200 квартир севастопольців, які не хоче добудувати і віддати, згідно з угодами, законним власникам-пайовикам будівництва.
