Якщо інтелект погойдується при ходьбі...
Абсолютно звичайний чоловік щорічно 8 березня однаково жартівливо поздоровляв свою дружину. «Бережи свій інтелект, — говорив він, — це те, що ціную більше за усе, адже він так чудово погойдується при ходьбі. Збережи головні бонуси... з моєю допомогою», ш— скромно додавав, чудово розуміючи, що любляча жінка, навіть повністю самодостатня, завжди — відображення свого обранця.
Щодня, комбінуючи несумісні предмети та ідеї, використовуючи різні джерела та інтуїцію, ліпить жінка себе, а чоловіки все намагаються розгадати, що ж це за слабка стать, якщо вона викачує із сильних стільки енергії. Один з тих, хто розчарувався, навіть вивів свою формулу: «Щасливий той чоловік, який НЕ зустрів свою жінку». Як хотілося б думати, що він помиляється. Звернулася до знайомих з одним простеньким запитанням, майже риторичним. Чи помічали ви, як змінюється, внутрішньо загоряючись, майже кожна жінка, отримавши трохи уваги, навіть мимохідь? Чи зловживаєте ви цією слабкістю?
21-річний математик Андрій, що мріє стати ризик-менеджером високого рівня, зізнався, що якось дівчині, яка спочатку йому дуже сподобалася, сказав: «Ти така компактна!» Та уточнила, — маєш на увазі — маленька і витончена? Ні, — відповів він — обмежена і замкнута. Є такий математичний жарт, що обіграє поняття компактної безлічі, яка і обмежена, і замкнута. Дівчина, не вловивши, злегка засмутилась, а потім, розміркувавши, зовсім образилась і виявилося, що нам немає про що говорити. Ні, мені зовсім не треба, щоб вона обов’язково відчувала математику, але якщо немає почуття гумору — вибачте. Різні легковажні компліменти люблять тільки дурноверхі, — додав він упевнено, мабуть, з огляду на свій молодий вік. Проте, у парубка велика мета — отримати дві вищі математичні освіти і оволодіти найзапитанішою та високооплачуваною професією в світі — актуарій. І хоча цій справі років 150, зараз вона особливо ціниться — ризики зростають як на дріжджах, не прораховувати їх — велика необачливість. Так і наша математична школа у великій ціні. Цікаво, що самі математики далеко не завжди можуть прорахувати своє власне життя і припускається найпримітивніших помилок. Андрій, на щастя, знає це поки з чужих слів, але до дорослого життя готується завчасно. Впевнений, що обов’язково зустріне свою вправну, розумну і, головне, з почуттям гумору.
Різницю між чоловіком і жінкою вивела продавщиця чоловічого відділу модного магазину. «Чоловік, якому вже перевалило за.., вибираючи обновки, щосили кокетує з молодими продавщицями, а 40-річна жінка часто, соромлячись свого тіла, швидко засмикує завіску примірочної навіть від мене. Треба частіше говорити собі перед дзеркалом: «Я себе схвалюю». Правда, для цього доведеться неабияк попрацювати над собою, хоча б не переїдати. Ціна ж банальних компліментів невисока. От якщо коханий скаже, тоді звичайно...
Досвідчений лікар, вивчаючи багато джерел, стверджує, що вважати парфуми дуже сексуальним аксесуаром — велике перебільшення. Зловживання парфумами (особливо недорогих фірм) не тільки не стимулює, а може навіть привести до зниження рівня основних бажань. Справа в тому, що при виробництві парфумів використовують стільки хімії, що організм просто не встигає впоратися з нею. У виборі парфуму знадобиться не тільки смак, але й почуття міри. «Та коли я чую дивовижний натяк на чудовий аромат, ловлюся як школяр, — зізнається 40-річний професор. — Спеціальність не дозволяє особливо грати компліментами, але це на роботі. В інший час я завжди холостяк».
Якось, сидячи в першому ряду філармонічної зали, чітко бачачи весь оркестр, звернула увагу, що один скрипаль, гортаючи сторінки нот, увесь час ніби обмацує їхню товщину. Наче вагою визначає час — скільки ще до антракту. Оркестр звучав чудово, і скрипаль віддавався грі, але він дуже хотів швидше зателефонувати додому, дізнатись, чи все нормально. Про це розповів його колега по оркестру і додав: ревнивець страшний. Зате якщо все нормально — дружина вдома і чекає — відіграє друге відділення віртуозно. Це знають усі в оркестрі. Що цікаво, що ревнує він наче про запас, без підстави. Дружина любить його, але володіє такою еротичною та інтелектуальною чарівливістю — ні, не вульгарною і нав’язливою, а органічною, якоюсь наче первозданною... і йому неспокійно. Співрозмовник мимоволі сформулював головну чоловічу мрію: моє — це моє. У той час, — міркував він далі, — навіщо мені, наприклад, такі страждання, адже у яскравої жінки і спокус значно більше. Напевно, моя доля — сумувати за непрожитою лінією життя, не втративши свою зону комфорту».
Це дивне свято ніби прирікає нас обов’язково п’яніти від його нюансів. Як на мене, то добре, що воно раз на рік, тому що відчуваю себе справжньою жінкою саме в усі інші дні року. Правда, так було не завжди...
