Відблиски запалених свічок:
від України — і по всій планетіЯк правило, в приймальній або холі будь-якого посольства будь-якої країни ви знайдете довідкові матеріали про саму країну, її історію, культуру, сучасну зовнішню політику та економіку. Але коли певні події залишають незгладимий відбиток в історії нації, інформація про це має бути доступна й поза межами країни. Ось чому (мені здається, дуже своєчасно й необхідно) в приймальній посольства України в Берні до уваги відвідувачів представлена книжка відомого українського історика Станіслава Владиславовича Кульчицького «Почему ОН НАС уничтожал: Сталин и украинский Голодомор», видана в серії «Бібліотека газети «День». Кожна глава цього збірника статей розкриває правду про трагедію українського народу в період 1932 —1933 рр. і наводить незаперечні докази реальності злочину сталінського режиму. Завдяки газеті «День» численні іноземці, які володіють російською мовою, мають змогу ознайомитися з науковими доказами геноцидного характеру сталінського терору проти українського селянства.
В передостанню суботу листопада Національна всеукраїнська акція «Засвіти свічку — приєднайся до вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932 — 1933 років» вийшла далеко за терени країни: в українських дипломатичних установах у цілому світі вшановували пам’ять безвинно загиблих, замордованих голодом мільйонів наших співвітчизників. Правда про українську трагедію стає все відомішою. Українській уряд і самі українці, які мешкають в різних країнах, намагаються відродити пам’ять про Великий Голод і донести до світової спільноти жахливу інформацію про злочин сталінського режиму.
В цей день, аби вшанувати пам’ять безвинно загиблих людей, до українського посольства в Берні прийшли наші співвітчизники, які працюють і мешкають в Швейцарії, представники дипломатичного корпусу Швейцарії та інших країн, управа і члени українського товариства в Швейцарії, представники швейцарського суспільства — голови і активісти громадських організацій та фондів, які сьогодні тісно співпрацюють з українськими партнерами. Виражаючи щиру подяку всім присутнім, Надзвичайний та Повноважний посол України в Швейцарській Конфедерації Ігор Дір зазначив, що, незважаючи на спроби тоталітарного сталінського режиму знищити український народ і штучно змінити його долю, не дивлячись на страшні втрати, наша країна вижила, але це була одна з тих вселенських катастроф, після яких народи відходили у небуття. «Понад півстоліття ініціатори та виконавці Голодомору, їхні політичні нащадки намагалися зробити все, щоб пам’ять про цю трагедію зникла назавжди», — сказав він.
Постійний представник України при ООН Микола Маймескул назвав Голодомор «лихоліттям, яке вже закладено в генетичну пам’ять українського народу». Він підкреслив особисту важливість звернення Президента України до міжнародної спільноти, а саме те, що «запобігти злочинам проти людства у майбутньому не вдасться, доки не будуть засуджені злочини минулого». Посол наголосив, що українські представництва за кордоном будуть постійно звертатися до міжнародних організацій, до Ради ООН з прав людини з метою визнання Голодомору 1932 — 1933 років в Україні геноцидом.
Швейцарія, невелика країна в самому центрі Європи, поступово розкриває для себе страшні сторінки історії України. В листопаді минулого року в Женеві проходила виставка «Знищені голодом: невідомий геноцид українців», організована міжнародним благодійним фондом «Україна 3000», яку відкривала Катерина Ющенко. Потому відбулася конференція «Чи можна вважати український Голодомор геноцидом», на яку був запрошений вчений-історик Станіслав Кульчицький. 31 жовтня цього року університет міста Фрібург організував академічний симпозіум «Великий Голод (Голодомор) в Україні» за участю науковців з різних країн. Напередодні поминальної суботи 22 листопада Президент Швейцарії Паскаль Кушпен у зв’язку з відзначенням 75-х роковин Голодомору 1932 — 1933 рр. в Україні надіслав Віктору Ющенко особистого листа, в якому висловив свою солідарність у питанні щодо необхідності вшанування пам’яті жертв Голодомору та відновлення історичної правди.
На жаль, трагедія українського народу дійсно мало відома на Заході. Організатор наукового симпозіуму «Великий Голод (Голодомор) в Україні», що відбувся в університеті швейцарського міста Фрібург, голова української діаспори в Швейцарії Андрій Лужницький зазначив, що участь у таких заходах не тільки науковців, а й представників федерального, кантонального та місцевого урядів є надзвичайно важливою. На симпозіум був запрошений віце-президент християнсько-демократичної партії Швейцарії, голова парламентської комісії з питань вірменського геноциду Домінік Де Бюман. Він не приховував, що вперше чує про Голодомор в Україні. Ознайомившись з численними свідченнями і науковими публікаціями по цій темі, швейцарський парламентарій був відверто шокований. Як повідомив Андрій Лужницький, пан Де Бюман запропонував свою допомогу для майбутньої співпраці по підготуванню матеріалів для представлення теми Голодомору у швейцарському парламенті.
28 листопада 2006 року Верховна Рада ухвалила внесений Президентом України закон про визнання Голодомору 1932 — 1933 рр. геноцидом українського народу. Протягом останніх років українські дипломатичні представництва активно працюють в напрямі проведення певної просвітницької роботи серед населення західних країн. Треба, щоби правду про Голодомор в Україні дізнався весь світ. Терор голодом був застосований проти українського народу керівниками вже не існуючої тоталітарної держави три чверті століття тому, але шана до безвинно замордованих і необхідність корекції історичної пам’яті сучасних поколінь зобов’язують нас переконати людство в тому, що Голодомор був не випадковим явищем незрозумілого походження, а наслідком національного терору, тобто геноцидом.