Перейти до основного вмісту

Болівійський розкол

Країна на грані громадянської війни
16 вересня, 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

Обстановка в Болівії розжарюється з кожним днем, і, схоже, що всі спроби президента країни Ево Моралеса залагодити ситуацію та домовитися з опозицією поки що терплять фіаско. Болівія на грані катастрофи, хвилювання спалахують то тут, то там, констатують усі провідні світові ЗМІ.

Опозиція не згодна з реформами, які проводить Моралес. Своє «ні» змінам, що плануються, сказали префекти найбільш економічно розвинених провінцій Болівії: Санта-Крус, Пандо, Бені та Таріха, і ось тепер усі вони вимагають повної автономії. До того ж противники уряду вимагають від Моралеса скасувати призначений на 7 грудня референдум із прийняття нової конституції, яка дозволить президенту централізувати владу, переобиратися на другий термін поспіль і роздати безземельним селянам землі, що знаходяться під парою. Моралес назвав такі дії спробою здійснити «фашистський, расистський переворот». І, як засвідчили події останніх днів, прихильників у Моралеса не менше, ніж противників. «За всіма їхніми промовами про свободу й автономію стоять плани створення на території Болівії іншої республіки. І цього ми не допустимо!», — заявляють учасники демонстрацій, що виступають за підтримку президента Моралеса.

А поки триває протистояння уряду й опозиції, в країні гинуть люди. Число жертв антиурядових виступів на півночі Болівії сягнуло 30 осіб, повідомляє Associated Press. Десятки людей було поранено, ще кілька осіб вважаються зниклими без вісти, влада стверджує, що число загиблих може зрости. У минулий четвер селяни, які підтримують Ево Моралеса — першого в історії Болівії президента, що представляє корінне індіанське населення, — попали в засідку, влаштовану опозиційно настроєним угрупованням у північній болівійській провінції Пандо. Антиурядові активісти захопили під контроль державні установи столиці провінції. Голова МВС країни Альфредо Рада кваліфікував те, що сталося як «найбільшу бійню» в історії болівійської демократії. Рада поклала відповідальність за кровопролиття на членів префектури опозиційного регіону та особисто на губернатора Леопольдо Фернандеса. Уряд заявив, що збирається арештувати його. У зв’язку з подією президент Ево Моралес ввів у провінції Пандо воєнний стан і заявив, що при необхідності введе його і в інших трьох провінціях, що виступають за автономію, де сепаратисти захопили державні установи та розробки газових родовищ.

Ситуація загострилася і в інших частинах Болівії. Опозиційні угруповання, невдоволені політикою влади, зробили спробу взяти під свій контроль держустанови, здійснювали акти саботажу на газопроводах, перекривали транспортні артерії, що зв’язують Болівію з Аргентиною, Бразилією та Парагваєм. Однак учора лідери опозиційних регіонів відгукнулися на пропозицію президента сісти за стіл переговорів. Вони звинувачують у тому, що трапилось, уряд і загрожують покласти кінець будь-якому діалогу із владою, якщо знову прольється кров хоча б однієї людини. На минулих зустрічах сторони розробили сценарій переговорів про проект підготовленої з ініціативи президента Моралеса нової конституції країни і про статус режиму автономій для охоплених протестами опозиції регіонів. Переговори передбачають також обговорення питання про розподіл так званої нафтової ренти. Ці три теми є каменем спотикання між урядом і опозицією, яка вже протягом більш ніж трьох тижнів дестабілізує обстановку на значній частині території Болівії, що багата нафтогазовими родовищами.

Рятувати «соціалізм XXI століття», знаменитий політичний курс, оголошений свого часу болівійським лідером Ево Моралесом, у Латинській Америці вирішено спільно. Південноамериканський союз націй, а до його складу входять 12 держав, екстрено збереться в Сантьяго. Моралес покладає на зустріч великі надії, розраховуючи почути слова підтримки з боку сусідів. Губернатори боливийских провінцій, що прагнуть до незалежності, також хотіли взяти участь у чилійському засіданні, аргументувавши це тим, що президенти повинні вислухати обидва погляди. Однак у Сантьяго на дану ініціативу ніяк не відреагували.

Варто зазначити, що болівійська криза відбувається на тлі погіршення відносин із США. Нагадаємо, 11 вересня Моралес оголосив посла США в Болівії Філіпа Голдберга персоною нон грата та наказав негайно вислати його з країни, обѓрунтувавши своє рішення тим, що американський дипломат сприяв антиурядовим угрупованням і дестабілізував ситуацію в країні. Президента Болівії підтримав його венесуельський колега Уго Чавес, що також вислав посла США з країни. США, в свою чергу, відповіли висилкою обох послів цих латиноамериканських країн.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати