Цей страшний наказ №461...
Міністерство освіти Криму не може реалізувати рішення Міносвіти України про розширення вивчення української мови і дозволило школам не виконувати їх.
На розширеному засіданні колегії Міносвіти Криму, яке проведене в автономії замість традиційної серпневої конференції вчителів, міністр Валерій Лавров зазначив у доповіді, що з точки зору його міністерства деякі пункти наказу №461 Міністерства освіти України про затвердження галузевої програми поліпшення вивчення української мови в загальноосвітніх школах із навчанням мовами національних меншин на 2008—2011 роки є незаконними. Він вважає, що навіть пункт наказу про ведення журналів державною мовою порушує законодавство України, і тому кримський Міносвіти видав інформаційний лист, де роз’яснює вчителям, яким законам наказ суперечить. Лавров заявив, що наказ №461 не узгоджується з правовою базою, а значить, не може бути виконаний не лише в частині застосування державної мови під час ведення класних журналів, але і в частині збільшення годин викладання дисциплін українською мовою. «Вважаємо за необхідне, залишати за учнями та батьками право вибору мови навчання загалом і окремих предметів зокрема», — заявив міністр. Разом із тим міністр рекомендував проаналізувати стан викладання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах і вжити заходів для усунення виявлених недоліків. Нагадаємо, що в оскарженому Кримом наказі Міносвіти «Про затвердження галузевої Програми поліпшення вивчення української мови...» йдеться про введення в 11 класах додаткових годин викладання українською мовою історії України, математики та дисципліни на вибір; збільшенні годин вивчення української мови у других-четвертих класах; введення в п’ятих-шостих класах курсу з історії України державною мовою; з сьомого класу — викладання українською мовою географії та математики. Таким чином, на практиці міністерство планує перевести викладання природних дисциплін на принцип двомовності, а не лише російською мовою. Наказ Міносвіти стосується Закарпаття, Одеси, Криму та Севастополя.
Ще в січні 2008 року міністр освіти та науки Криму Валерій Лавров уживав заходів для розширення вивчення української мови, але зараз його оптимізм зник. Тоді він зазначав на прес-конференції у Сімферополі, що Міністерство освіти Криму збирається реалізувати низку програм, направлених на українізацію шкільного навчання. Новий підхід у поліпшенні освіти українською мовою буде відображений у республіканській програмі «Вчитель». Цього року частина із закладених у ній 875 тис. гривень повинна була піти на відрядження кримських учителів до шкіл України, а також їхню перепідготовку в українських ВНЗ. «Цього року ми заклали кошти для того, щоб наші вчителя могли знайомитися з досвідом кращих навчальних закладів України, чого раніше не було. Друга частина програми пов’язана з тим, що наші вчителі проходитимуть перепідготовку в кращих інститутах України — у Львові, Чернігові, Полтаві, Києві та Дніпропетровську», — заявляв Валерій Лавров. Також він повідомив, що «на цю програму (розширення вивчення української мови. — Авт.) раніше виділялося дуже мало коштів — було 15—20 тис., минулого року — 45 тис., цього року на неї виділили 178,9 тис. грн.».
За словами міністра, кримське Міністерство тоді внесло пропозиції до Кабміну України про підтримку низку об’єктів, пов’язаних із подальшим розвитком та збільшенням мережі шкіл з українською мовою навчання. У проект повинні були ввійти школа в Ялті, добудування школи в Алушті, прибудова до школи №13 в Євпаторії, будівництво нової школи в селищі Леніно та будівництво шкіл у Феодосії та Красноперекопську.
Але на засіданні 2 липня 2008 року Президія Верховної Ради Криму закликала Міністерство освіти автономії активно включитися в боротьбу зі спробами київського керівництва українізувати школи півострова. За інформацією членів президії, деякі вчителі пишуть заяви про звільнення зі шкіл у зв’язку з нововведеннями Києва. Раніше до депутатів Верховної Ради Криму зверталися колеги з міської ради Сімферополя із закликом відреагувати на дискримінацію учнів середніх шкіл автономії. Депутати заявляли, що готові вжити крайніх заходів для недопущення українізації місцевих шкіл. Як казав журналістам депутат міськради від блоку «За Януковича» Віктор Афанасьєв, депутатський корпус збирається відмовитися фінансувати за рахунок міського бюджету відкриття нових класів з українською мовою навчання.
Нинішню позицію міністра підтримали лідер однієї з російських організацій Криму перший заступник голови Верховної Ради Сергій Цеков та голова постійної депутатської комісії з освіти Анатолій Жилін. Рішення про протидію виконанню наказу Міносвіти України було прийняте й на спільному засіданні постійної комісії ВР АРК із науки та освіти, що відбулося в Сімферополі, та постійної комісії Луганської обласної ради з питань освіти, культури, молоді та спорту.
На думку кримських та луганських депутатів, галузева програма поліпшення вивчення української мови ламає навчальний процес, що устоявся: збільшується кількість годин на вивчення одного предмета за рахунок інших, вводиться двомовне викладання математики, географії, історії України, розвалюється державний стандарт базової та повної середньої освіти, порушуються права дітей та батьків. «Виникає низка питань, — повідомляє кримчанам парламентська газета, — зокрема, у що перетвориться освіта на не рідній мові, хто в Криму зможе якісно викладати українською мовою, чи можна «українізувати» проти волі, хто захищатиме права дітей?»
Голова комісії ВР Анатолій Жилін заявив: «Ми не стверджуємо, що державну мову не потрібно вивчати. Але не можна ж насильно примушувати людей думати українською мовою. Державна та рідна мова — не тотожні поняття. Домагатимемося скасування наказу міністра освіти та науки України Івана Вакарчука, що порушує права людей різних національностей». Варто зазначити, що неприйняття зміцнення української мови в Криму постійно викликає бурхливі протести: ще навесні в Криму на знак протесту на одному з мітингів спалили його опудало, а зараз усе активніше вимагають відставки. Кримські депутати сходяться в думці, що його накази не лише суперечать основним положенням Конституції України, Конституції Криму, Закону України «Про освіту», але й ведуть до політичної нестабільності в суспільстві. Сергій Цеков зазначає: «На цьому етапі ми зобов’язані підтримати, захистити директорів шкіл, відділи освіти в містах та районах. Вважаю, потрібно готувати відповідний проект постанови Верховної Ради Криму, дати оцінку всьому, що відбувається, вжити конкретних заходів».
Професор кафедри російського мовознавства та комунікативних технологій Луганського національного університету імені Т. Шевченка Ірина Зайцева зазначила: «Пропоную розвернути пропагандистську кампанію, довести до кожного, наскільки значуще навчання рідною мовою. Переконана, і як фахівець-філолог, і як громадянка, позбавлення цього права — навмисне спотворення людини. Вже давним-давно доведене, що навчання не рідною мовою (особливо молодших і середніх школярів) призводить до зниження інтелектуального потенціалу на 45—55%. Рідна мова — це феномен, який ще не осягнутий до кінця. Але те, що він має колосальне значення для розвитку дітей, формування інтелекту, виховання етичних якостей, абсолютно очевидно. Будь-яка інша мова засвоюється лише на базі рідної. Можливо, закінчивши школу, випускник вільно спілкуватиметься українською мовою, пропагувати її. Але нехай сам зробить цей вибір...»
Заступник постійного представника Президента України Валерій Пробий-Голова повністю підтримує слова луганського гостя, але уточнює: «Адже річ у тім, що цей «закон рідної мови» стосується не лише російських, але й будь-яких інших, у тому числі й українських дітей. Насправді проблема полягає в тому, що російські батьки можуть обрати мову навчання вільно, а ні українські, ні кримськотатарські — не можуть, бо в Криму на 622 школи з російською мовою навчання лише шість — з українською і 14 — з кримськотатарською. Українською мовою навчається менше 5% учнів, хоч навіть згідно з переписом, українці складають чверть населення півострова. Виходить, що з точки зору кримського Міністерства, це діти другого сорту? І все це при тому, що українська мова є державною в Криму з 1954 року, тобто вже понад 50 років!»
Кримські та луганські депутати ухвалили рішення підготувати звернення й до інших регіонів України, депутатів обласних рад, щоб спільними зусиллями забезпечити гарантії навчання учнів російською мовою. Вони заявили, що наказ №461 шкодить Україні, українцям та самій мові, і повинен бути скасований. Єдина нація — це зовсім не означає єдина мова, стверджують вони.
Нова тривога прозвучала на засіданні президії Верховної Ради 2 вересня. Анатолій Жилін повідомив, що з початком нового навчального року викладачі Медуніверситету зіткнулися з тиском із боку київських перевіряльників, які вимагають від них виконання наказу українського Міністерства про викладання предметів державною мовою. Як повідомили Жиліну кілька доцентів медуніверситету, імена яких він відмовився назвати, побоюючись можливого тиску на них, із 1 вересня в Медуніверситеті почала роботу мовна комісія з Києва.
«Суть у тому, що члени комісії ходять на заняття, обурюються, чому викладачі проводять заняття не державною мовою», — заявив Жилін. За його словами, перевірка призначена для того, щоб потім під час розв’язання кадрових питань враховувати ступінь українізованості викладачів. «Я вважаю, що це інквізиторський підхід, бо закон про вищу освіту свідчить, що вони діють відповідно до Конституції України і законів про мови, які дозволяють проводити заняття, в тому числі й російською мовою», — заявив Анатолій Жилін. Голова комісії з соціальних питань та охорони здоров’я депутат Світлана Савченко підтвердила, що до неї також зверталися працівники Медуніверситету з проханням захистити їх. «Із таким підходом ми отримаємо лікарів, навчених українською мовою, які прийдуть до пацієнтів, які цієї мови не знають», — заявила Світлана Савченко. Відразу ж після засідання голови чотирьох комісій — Анатолій Жилін, Світлана Савченко, Людмила Лубіна та Олег Родівілов — відправилися до Медуніверситету. Однак їм оголосили, що столичні чиновники «готуються до від’їзду й не мають можливості зустрітися». Ректор Медуніверситету Анатолій Бабанін пояснив депутатам, що різке переведення університету на українську мову навчання здійснювати недоцільно. «Перехід КДМУ на українську мову вимагає часу, щоб викладачі освоїли українську мову. Але загалом ректор готовий виконувати наказ міністра освіти, хоч він і підкріплений відповідним наказом Міністерства охорони здоров’я України, а його вимоги викладені у звичайному листі міністра Василя Князевича».
Як заявив журналістам голова комісії парламенту з культури Олег Родівілов, депутати почали готувати звернення до прокуратури, як вони вважають, у зв’язку з порушенням прав людини, законів та Конституції України. Він підкреслив, що студенти, учні на платній основі, під час вступу підписували контракт, де вказували мову, якою хочуть навчатися, і більшість з них назвали такою мовою російську. Анатолій Жилін заявив, що він побоюється звільнення російськомовного викладацького складу Медичного університету.
«Тотальне штучне нав’язування української мови в Криму шкодить, передусім, самій Україні», — заявив журналістам у Сімферополі 2 вересня голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко. На думку спікера, перевівши аудіовізуальні ЗМІ на українську мову, центральна влада змусила значну частину теле- та радіоаудиторії переключитися на російськомовні ресурси інших країн. «Сьогодні досить багато технічних засобів, які дозволяють приймати інформацію прямо з Росії, Туреччини та інших регіонів, тому нав’язувати поголовно використання державної мови шкідливо, передусім, Україні», — зазначає Анатолій Гриценко. На його думку, потрібно Кабінету Міністрів України та Президенту України реагувати на ті накази, що суперечать Конституції України та Криму. Спікер уточнив, що кримський парламент затвердив програми розвитку української, російської мов, мов національних меншин і виділяє на реалізацію цих програм відповідне фінансування. Щодо наказу Івана Вакарчука №461 він сказав: «Ми за те, щоб державна мова використовувалася, зміцнювалася в Криму, але не за рахунок скорочення викладання іншими мовами. У тому числі й російською, бо це може вилитися в суспільне обурення не стосовно української політики загалом, а стосовно тих міністрів, які, не задумуючись, приймають незаконні накази».
