Щоб рухатися було легше

Нещодавно в Черкаському центрі реабілітації для дітей з особливими потребами відкрили тренажерний зал для дітей з порушеною опорно-руховою системою, дітей-інвалідів та хворих на ДЦП — сенсорну кімнату загальною вартістю 34 тисячі гривень. Подібні кімнати давно успішно функціонують в багатьох містах України — як правило, на базі різних санаторіїв та реабілітаційних центрів. У Черкасах її відкриттю посприяли громадські організації, зокрема Спілка батьків дітей-інвалідів, та міська влада. А розмістили її в одному з перших у країні будинку для сімей, де проживають інваліди — звичайному житловому будинку, спеціально пристосованого для візочників.

Важливість сенсорної кімнати не оцінити. Лікарі кажуть, що перебування в сенсорній кімнаті сприяє покращанню емоційного стану дитини, знижує агресивність, знімає нервове збудження, нормалізує сон. Відсутність небезпечних предметів, «м’яка» підлога та стіни дають дитині відчуття безпеки при пересуванні. В умовах цієї кімнати можна знімати страхи, невротичні стани, проводити корекцію поведінки. До того ж, сенсорну кімнату використовують для стимуляції різних функцій організму (слуху, зору, нюху, рухових функцій, мовлення) у дітей із ДЦП, психічними порушеннями.

«Сенсорна кімната — це набір високоякісного обладнання, яке складається з безлічі спеціальних пристосувань, світлових трубок, фіброоптичних волокон, що мерехтять, а також басейнів, генераторів запахів, спеціальної музики, водяних віброзвукових ліжок, різних світлових, звукових і тактильних настінних панелей», — зазначила начальник управління з питань соціального захисту Черкаського міськвиконкому Наталія Дутко.

Усе розміщується в трьох невеликих приміщеннях і має два «сухі басейни» (маленький і великий), дуже необхідні для хворих дітей. Як зазначають фахівці, специфіка лікування в тому, що, наприклад, у басейні, який наповнений маленькими надувними кульками, дитина грається, перебирає ці кульки хворими ручками, а це розвиває як опорно-рухому систему, так і позитивно діє на її настрій, самопочуття — дарує дитині радість.

Під час відкриття кімнати хворий на ДЦП 22-річний Вадим радісно випробовував на собі дію усіх тренажерів. Його мама, Людмила Голубятнікова, розповіла, що приводить свого сина до цього центру щодня. «Вадимові дуже сподобалася сенсорна кімната, — каже Людмила Іванівна. — Він у цьому центрі почуваються добре, знаходить спільну мову з іншими, адже тут вони всі майже на одному рівні. Крім того, у сина виробляється почуття взаємодопомоги, коли, наприклад, допомагає іншому зійти з інвалідного крісла».

«Торік ми відкрили бібліотеку для сліпих в міській громадській організації сліпих (УТОС), — розповів міський голова Черкас Сергій Одарич. — Цього року відкриваємо сенсорну кімнату для дітей з обмеженими можливостями. Переконаний, що на цьому міська влада не зупиниться. Зокрема, ми плануємо придбати два автомобілі для організації у місті служби соціального таксі — аби інваліди мали можливість вільно пересуватися містом. На такі цілі в бюджеті розвитку закладено 200 тисяч гривень. Крім того, минулого року ми впровадили в життя програму «Простір без бар’єрів», завдяки якій на центральних вулицях міста були облаштовані спеціальні пандуси для інвалідів, які пересуваються на візках».