Потрібні потужні передавачі для українського слова
З радіо я знайомий з дитинства, люблю його, воно мало важливе значення для мене. Закінчив фізико-математичний факультет Уманського педагогічного інституту і факультет радіоелектроніки Київського політехнічного інституту, тому з теорією поширення радіохвиль я обізнаний і маю підстави для власних технічно обґрунтованих міркувань з цього приводу.
За часів Радянського Союзу радіопередавачі в Україні були потужнішими. Програму радіостанції «Промінь» у вечірній час можна було чути навіть у Казані й на Уралі. А зараз ситуація змінилась на гірше. Тому в кожного свідомого українця викликає великий жаль те, що на теренах української держави, в її ефірі панують не українські радіостанції, а закордонні — російські, румунські, польські. Хіба можна спокійно спостерігати, як на середніх хвилях, наприклад, завжди домінує московське радіо «Содружество» з його антиукраїнською ідеологічною направленістю. Дуже шкода, що наша українська держава не має в своєму розпорядженні потужних радіопередавачів, щоб гідно розповсюджувати свої ідеї на своєму інформаційному просторі. Треба зробити так, щоб інформаційний простір України служив українському народові, служив єднанню нашої нації, згуртуванню навколо ідеї соборності, щоб наші ідеї, ідеї нашого народу звучали скрізь. І на довгих, і на середніх, і на коротких хвилях. Хіба ж можна допускати, що в місті Умань, наприклад, на середніх хвилях не чути українську радіостанцію «Промінь». У той же час досить гучно можна слухати радіо Придністров’я і румунські радіостанції. Я вже не кажу про московські. Це треба врахувати нашому уряду, нашому Президенту. Якщо Президент піклується про державу, про майбутнє народу, він повинен почути, що треба будувати потужні радіостанції не менше ніж на 1000—1500 кіловат, і ефір заповнювати нашими програмами — 1-ї програми, 2-ї «Промінь» і 3-ї програми «Культура». Треба зробити так, щоб українське слово владно звучало на всіх теренах нашої Батьківщини. На це не потрібно багато коштів — необхідно кілька потужних радіопередавачів по всій території нашої держави. А тих програм, які готують радіожурналісти на 1 й, 2-й і3 й програмах, цілком досить. Це невеликі затрати, але вони принесуть гідність і славу нам. Треба зробити так, щоб і Кубань, і частина Росії, де проживають українці, були накрити хвилями нашого українського радіо. Треба зробити все, щоб голос України гідно звучав по всьому світові, а тим більше на наших територіях.
Комерційні програми всяких радіостанцій не налаштовані на згуртування українства, на пропаганду нашої культури, історії, традицій. У них вузький меркантильний інтерес, який часом iде всупереч інтересам нашої держави. Вони працюють на догоду нашим сусідам. Треба освоювати FM-діапазон 88— 108, але, головне, будувати сильні передавачі на середніх і довгих хвилях, де сигнал розповсюджується безперешкодно, незалежно від того, в якому місці ми слухаємо передачі. Думаю, що достатньо для 1-ї програми національного радіо передавачі потужністю трохи більше 1000 кВт, а для 2-ї і 3-ї на середніх хвилях — 500 кВт, і щоб, крім Києва, вони були поставлені на заході, сході, півночі та півдні країни. Бо російські радіостанції, які розташовані на території своєї країни, мають потужність мовлення більшу за наші, навіть у центрі й на заході України. Їх можна чути і у Львові. Треба дбати про майбутнє, дбати про свій інформаційний простір, і не втрачати його. Необхідно боротися за кожного українця, за наші ідеї, за наше майбутнє.
