Карпатські праліси — не безмежні

Саме лише поняття «національний» говорить про багатства народу, сконцентровані в якомусь одному місці, приміром, у Надзбручанському краї: Дністровський каньйон, Медобори, Бережанське Опілля, у Прикарпатті: Манявський Скит, Княждвір, Косова гора... Від того переліку аж дух перехоплює! Нині ми маємо 19 національних природних парків (у США їх 50). Зокрема, нещодавно створено Мезинський у Чернігівській області, «Великий Луг» у Запорізькій області, «Прип’ять-Стохід» на Волині і «Голосіївський» у Києві.

ЯК ЗРОБИТИ ПАРК ПРИВАБЛИВІШИМ ДЛЯ ТУРИСТIВ

Згідно з Законом України «Про природно-заповідний фонд України» рекреаційна функція національних природних парків стоїть на другому місці після природоохоронної, адже чим більш збережена (первинна, незаймана, мальовнича, живописна) природа, тим більша її цінність. Краса незайманої природи, розкішний ландшафт вже стали сировиною, яку використовує туризм, рекреація загалом, маючи на цьому чималий зиск. Рекреант (турист) буде добре платити навіть за можливість споглядати естетично привабливі пейзажі, заповідну природу. До територій з природоохоронним статусом тягнеться народ, там багато туристів, екскурсантів — бо там слідкують за порядком. У США на таких територіях рекреаційний прес набагато вищий, ніж на сусідніх, не гірших за природними якостями місцевостях.

Недавно зателефонував директор Яворівського НПП (що у Львівській області) Михайло Біляк.

— Володимире Івановичу, доповідаю: національний парк заробив уже з початку року більше 100 тис. грн., і половина з них — від рекреації!

І мені не було це в дивину: незвичайні багатства природи Розточанського краю, Яворівщини, місця, пов’язані з життям Івана Франка, Крехівський монастир, і, головне, поруч — Львів. Унікальне поєднання ринкових категорій пропозиції і попиту, рекреаційного ресурсу і споживача. Але пан Біляк за час існування природно-заповідної установи (1998 року) поступово, настирливо і цілеспрямовано організовує рекреаційну діяльність у національному парку, облаштовує його інфраструктурою: зведено на березі озера Верещиця рекреаційне містечко, впорядковано туристичні та еколого- освітні стежки.

— Оце, — продовжує Михайло Васильович, — приїхала до нас на днях група польських велосипедистів. Заплатили гроші і подорожують по території парку. — Але то ще мало, — відповідаю йому. — У вас повинні бути нові задуми, ідеї.

Бо кожний національний парк, як будь-яка територія, має щось своє, індивідуальне, притаманне йому обличчя; словами економістів — спеціалізацію. Кому як не Яворівському НПП спорудити у лісі, під відкритим небом музей (себто скансен) — табір повстанців УПА (впорядкувати повстанські криївки, увічнити пам’ять Романа Шухевича)? Де, як не у НПП «Великий Луг» на Запоріжжі, чи у Дунайському біосферному заповіднику збудувати Запорізьку чи Задунайську Січ? А чого вартує споруджений у НПП — «Вижницький» у Чернівецькій області, рекреаційно-освітній центр!

ПЕРЛИНА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

З 2002 року в Косівському районі Івано-Франківської області діє Національний природній парк «Гуцульщина» (понад 32,2 тис. га, в тому числі 7,2 тис. га земель, що надаються йому у постійне користування, та 24,6 тис. га включених без вилучення у землекористувачів).

Край відомий в усьому світі мальовничими гірськими краєвидами: у Покутських Карпатах гірські хребти мають широкі гребені і відносно похилі схили, міжгірні долини широкі, що сприяє їх доступності і зручності в рекреаційному освоєнні. Також є кам’яні розсипи — справжні кам’яні поля, стрімкі урвисті скелі (Космацькі Греготи). Особливу рекреаційну цінність Косівщини становлять смерекові праліси, добре збережені діброви, джерела мінеральних вод. Для водних видів відпочинку і спорту користується великою популярністю рiчка Черемош та інші малі річки району. На околиці Косова та Шешор функціонують гірськолижні траси з підйомниками.

Унікальним куточком НПП «Гуцульщина» є урочище Лебедин, що в Яблунівському лісництві. Тут представлений оригінальний гірський ландшафт з різними типами рослинності, рідкісне заростаюче озеро. В урочищі виявлено дев’ять видів червонокнижних рослин, зокрема, беладонна звичайна, любка дволиста (Platanthera bifolia), билинець комарниковий, коручка пурпурова (Epipactis purpurata). У будинку контори Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення приймає відвідувачів музей природи, також до послуг відпочиваючих — рекреаційне містечко на території Шешорського ПОНДВ.

У національному парку створено й облаштовано маршрути еколого-пізнавальних стежок: «На гору Клифу», «На Рокиту», «На гору Михалкову», «На гірський хребет Каменистий», «Дубина» та «На гірський хребет Брусний». Всі стежки проходять у легкодоступних і мальовничих місцевостях, цікаві з пізнавальної точки зору.

ЩО НИНІ ВІДБУВАЄТЬСЯ В «ГУЦУЛЬЩИНІ»?

За відсотком заповідності Івано-Франківська область, де й знаходиться «Гуцульщина» — друга після Хмельницької, і проблем тут більш, ніж достатньо.

На виконання п. 2 Указу Президента України щодо створення НПП «Гуцульщина» Мінприроди повинно було вирішити питання про вилучення у землекористувачів 7606 га земель і надання їх у постійне користування НПП «Гуцульщина». Але впродовж п’яти останніх років на Косівщині робляться спроби протидії діяльності цього національного парку: місцева влада не погоджує проект відведення зазначених земельних ділянок для передачі їх у постійне користування НПП «Гуцульщина»... Потрібно визнати, одною з причин конфлікту, що розгорівся навколо НПП «Гуцульщина», є неповне врахування соціально-економічних інтересів регіону, місцевої громади при створенні парку. Та все це не виправдовує органи місцевої влади, і факт залишається фактом: не виконуються Закон України «Про природно-заповідний фонд України» та Указ Президента.

Кабінет Міністрів України іншим дорученням (від 07.06.07) зобов’язав Мінприроди разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади відповідно до повноважень забезпечити реалізацію прийнятих заходів у визначені терміни. Що зроблено на даний час? Зокрема, направлено до Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства пропозиції щодо визначення точних площ та меж земельних ділянок районного підприємства «Райагроліс», які ввійшли до парку (бо під час погодження проекту відведення виявилось, що існують землі, надані в оренду певним юридичним та фізичним особам). Подані конкретні пропозиції щодо заміни 816 га, які включені до складу парку з вилученням на більш цінні екосистеми, що є в складі парку без вилучення. Зараз ці матеріали опрацьовуються. Термін виконання доручення КМУ вже прострочено, і у зв’язку з цим соціально-психологічна обстановка на території НПП «Гуцульщина» залишається напруженою.

Тут земля — на вагу золота. Люди, в яких є гроші, хочуть «будуватися», мати свої приватні бари, готелі, ресторани чи іншу подібну сервісну інфраструктуру, та на землях національного парку не розгорнешся. Саме на ці земельні ділянки національний природний парк «Гуцульщина» нині ще не має юридичного документа — Державного акта на право постійного користування (і згідно з статтею 125 того ж Земельного кодексу приступати до використання без встановлення меж земельної ділянки в натурі, тобто на місцевості, без одержання документа, що посвідчує право на неї, та без державної реєстрації неможливо). Але виходить, що можна різними шляхами їх якось «прихватизовувати» і ... будуватися. Нині наданих в оренду чи постійне користування земельних ділянок на території НПП «Гуцульщина» виявилось вже до 1,5 десятка!

Інше питання — чому його досі немає? Національний природний парк, будучи природоохоронною рекреаційною установою, практично нічого не робить, щоб показати приклад ведення рекреаційної діяльності. З одного боку, він не має коштів, щоб самому будувати стаціонарні об’єкти рекреаційної інфраструктури, з іншого — через недосконалість законодавства не може віддати свої землі для забудови чи в оренду.

Тому на часі — затвердження проекту Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України — логічного продовження затвердженої 13 грудня 2000 р. №1913 постанови Кабінету Міністрів України щодо переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами ПЗФ, у першу чергу, національними природними парками. За ним слід прийняти Порядок здійснення рекреаційної діяльності (більше практичний документ), де будуть прописані питання щодо оренди (хоча доцільніше спершу внести зміни до Земельного кодексу), чи того ж суперфіцію.

У Державній службі заповідної справи Міністерства охорони навколишнього середовища України підготовлені проекти цих документів — плід багаторічної роботи. Наперед скажу: зазначене Положення насамперед стосуватиметься національних природних і регіональних ландшафтних парків.