Хто помилився в підрахунках?

У газеті «День» від 18 жовтня 2006р. у статті Олександра Крамаренка «Чому світ не визнає Голодомор геноцидом?» були наведені такі дані: «За переписом населення 1926 року в СРСР жило 81,195 млн. українців» (і це без Західної України!). Ця цифра в ЗМІ подається вже не вперше. Але ніхто ніколи не друкував сам перепис населення 1926 року. Мені здається, що ці помилкові дані один автор переписує в іншого. Тому бажано, щоб газета уточнила дані перепису 1926 року й навела основні показники. Я не знайшов цих даних навіть у бібліотеці ім. Вернадського. Але в книзі «Население земного шара» («Наука», Москва, 1965) вказано, що 1926 року в СРСР населення складало 147 028 млн. І, безумовно, неможливо, щоб на той час українців в СРСР було 81,195 млн. (55,2%), і це без врахування західних областей, які входили до складу Польщі. Більш того, ці дані не збiгаються з переписом 1897 р. (дані якого я знайшов у бібліотеці ім. Вернадського). За статистикою цього перепису, в Російській імперії проживало: «русских» — 83.933.567 осіб, з них: «великороссов» — 55.667.469, «малороссов» — 22.885.547 (разом із Західною Україною), «белорусов» — 5.380.822.

Уявити, що Україна втративши населення у війні 1914 року, під час революції та Голодомору 1921 року, за 29 років збільшила своє населення в чотири рази (через те, що відділилися Західна Україна), просто неможливо. Те, що десятки мільйонів українців були в СРСР записані «русскими», безумовно, факт. Але що українців 1926 року в СРСР було більш нiж 50%, на мій погляд, помилка. Тобто це вказує на недостатні знання українцями демографічних даних.