Ліквідатори відзначилися
Конвертаційні центри віддадуть у бюджет понад 400 мільйонів гривень
З початку року українські налоговики ліквідували більш 277 конвертаційних центрів і 3570 фіктивних фірм, що входили до їх складу. Як наслідок, до сплати в бюджет нараховано більше 405 мільйонів гривень. Понад чверть з цієї суми вже на бюджетних рахунках. Серед найгучніших справ — ліквідація схеми, за допомогою якої фізичні особи-нерезиденти, в основному громадяни Росії, Молдови і країн Балтії, перераховували валюту за кордон без сплати збору в Пенсійний фонд. З жовтня 2005 по лютий 2006 року тіньовики здійснили операції з купівлі-продажу валюти більш ніж на 2,6 мільярда гривень. За незаконне відмивання коштів порушено понад півтори тисячі кримінальних справ.
Коментуючи ці події, голова Державної податкової адміністрації України Анатолій Брезвін наголосив на тому, що цей напрям має стати одним з головних пріоритетів у роботі податківців і, зокрема, податкової міліції. За словами Брезвіна, заспокоюватися на досягнутому не можна, бо махінатори намагаються вдосконалювати методи своєї роботи, винаходити нові й нові способи переведення капіталів у «тінь», уникнення оподаткування. Чергову тіньову структуру, яка за кілька місяців встигла «відмити» 54 мільйони гривень, податківці нещодавно спільно з колегами з СБУ та прокуратури ліквідували в Луганську. Організатором злочинної групи був 39-річний луганчанин, що займався розподілом ролей у нелегальному бізнесі та координував його дії з банком. Допомагали йому три спільника, на кожного з яких була покладена відповідна керівна функція. Крім того, у діяльності центру брали участь ще 15 чоловік — бухгалтери, юристи, номінальні директори та охоронці.
Легальні підприємства, що користувалися послугами махінаторів, за нібито отримані товари та послуги зараховували кошти на банківські рахунки «транзитних» фірм, після чого багатомільйонні суми за електронною системою платежів «клієнт-банк» проходили через низку фірм-метеликiв, перераховувалися на рахунки фізичних осіб та знімалися у вигляді готівки.
Оперативники податкової затримали кур’єра зловмисників саме в той момент, коли він отримав у банку чергову партію грошей — понад 1,3 мільйона гривень. Незабаром було затримано й інших членів угрупування. Під час обшуків податківці вилучили печатки, штампи та бланки фіктивних фірм, а також інші докази протизаконної діяльності. Проти організаторів злочинного бізнесу порушено кримінальну справу. Триває слідство.
А учасники конвертаційного центру, про який йшлося на початку матеріалу, реєструвалися у м. Києві як суб’єкти підприємницької діяльності та відкривали рахунки у одному з вітчизняних банків. Після цього через торгiвця цінними паперами реалізовувалися векселі підприємств, зареєстрованих у Луганську, Дніпропетровську та Києві. Загальна сума угод складала понад 1,5 мільярда гривень. Податковою перевіркою було встановлено, що вітчизняні підприємства були «фіктивними» фірмами або ж вже ліквідованими за рішенням суду.
Економічний аналіз тіньової схеми показав, що вона дозволяла відмивати та легалізувати гроші і товар великим імпортерам. До того ж під час ввезення товару в Україну занижувалася його реальна вартість і відповідно — сплата ПДВ.
Як відзначив перший заступник голови ДПА України — начальник податкової міліції Валерій Корячків, незаконна конвертація коштів залишається досить прибутковим і поширеним видом нелегального бізнесу, який використовується для обслуговування як організованої злочинності, так і цілком респектабельних підприємств, посадові особи яких у такий спосіб ухиляються від сплати податків. За словами Корячківа, входження коштів, отриманих злочинним шляхом, у легальну економіку веде до її криміналізації, становить загрозу національній і економічній безпеці усього світу. В цих умовах податківці мають протиставити винахідливості фінансистів злочинного сектору свій професіоналізм, володіння надійним арсеналом засобів для запобігання розкрадання державної казни та тінізації економіки. Зараз податкова міліція відійшла від практики контролю за малим бізнесом і зосередила свою увагу на багатомільйонних оборудках, що дає змогу попереджати ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах.
Що стосується конвертаційних центрів, через які у тінь потрапляє левова частка незаконно зароблених грошей, то податкові органи спрямовують свої зусилля не лише на виявлення окремих фіктивних фірм, а й на встановлення осіб або цілих злочинних груп, які зробили процеси створення та функціонування таких суб’єктів підприємницької діяльності своїм бізнесом.
Практика роботи податківців за останній час показала, що за допомогою «фіктивних» фірм махінатори не лише легалізують багатомільйонні суми, а й перераховують їх у офшорні зони. Так, у Києві працівники податкової міліції викрили принципово нову схему ухиляння від сплати податків у особливо великих розмірах, за допомогою якої у тіньовий сектор економіки потрапляли сотні мільйонів гривень, що у подальшому переправляються за межі України. Новітній механізм тіньової діяльності розробили керівники одного зі столичних товариств з обмеженою відповідальністю. Спочатку на рахунки їхнього підприємства нібито за постачання комп’ютерних комплектуючих перераховувалися кошти великих імпортерів комп’ютерної та побутової техніки. Потiм ці суми потрапляли до кількох «фіктивних» фірм, а далі спрямовувалися на придбання валюти та за підробленими контрактами, нібито укладеними із закордонними фірмами, переказувалися в «офшор». Всього таким чином було переведено за межі України 700 мільйонів гривень. Загалом «тіньовий» обіг коштів цих фіктивних підприємств становить 2,3 мільярда гривень, а сума втрат бюджету сягає 460 мільйонів гривень. В ході оперативних заходів податківці разом з колегами з СБУ вилучили в зловмисників печатки та документи фіктивних фірм, через які спрямовувалися грошові потоки, комп’ютерна техніка та документація, що свідчать про незаконну діяльність. Накладено арешт на 1,5 мільйона гривень на рахунках «фіктивних» підприємств. Вживаються заходи для повернення коштів та відшкодування завданих державі збитків. Зараз судами розглядаються тисячі кримінальних справ відносно колишніх клієнтів конвертаційних центрів. Відповідно за рішенням судів порушники сплатять до бюджету мільярдні суми штрафів та прихованих ними податків.
