Шева та Зізу
Як зрозуміло з назви, не про Зінедіна Зідана та не про Андрія Шевченка йдеться, а про їхній образ.
Порівнявши гру капітанів збірних України та Франції, показану ними (капітанами) в чвертьфінальних матчах, я набрав у Google «Шевченко», «Зідан», «лідер команди» і зайшов на перший же запропонований пошуковиком сайт: soccer-zona.narod.ru.
Якщо досі все було дуже випадково та несистемно, то порівняння знайдених матеріалів наводить на роздуми, які претендують на об’єктивність і системність.
Сторіночка, присвячена Зідану, в 4,5 разу більша за Шевченківську. Брак інформації про нашого гравця відчувається буквально з другого рядка: після дати народження Зізу вказані його місце народження і національність — «Марсель, Франція; француз», про Шеву ж йдеться просто — «Шевченко Андрій Миколайович народився в с. Двірківщина Яготинського р-ну Київської обл. 29 вересня 1976 року. Зріст 184, вага 73 кг». Очевидно, Двірківщина, де народжуються немовлята зростом 184 сантиметри і вагою 73 кг, настільки відома всьому світу (на відміну від нічим не примітного Марселя), що не потребує подальшої геополітичної ідентифікації.
Але можливо, такий цей бридкий narod.ru, що підступно не хоче радувати нас подробицями з життя нашого національного кумира? Аж ніяк. Narod.ru просто-таки смакує подробиці. Читач дізнається, що улюблені музиканти Шеви — Фредді Мерк’юрі та Лайма Вайкуле, а улюблені актори — О. Абдулов і Дж. Робертс. Любить Шева смачне червоне вино, але під настрій може випити і чарочку текіли. Їжа — італійська кухня: паста, спагеті, піца... А ще — японська, причому улюблена страва — барбекю. Захоплення — більярд і шахи. Парфумерія — вся, що купує для нього сестра. Повідомляються навіть «особливі прикмети» (для спецслужб? Адже прізвище поширене) — татуювання у вигляді дракона на плечі. На татуйованих плечах «гардероб — царство Armani». Живе в Італії разом із рідними (матір’ю, батьком і сестрою з чоловіком).
Прочитавши сторіночку Зізу, я так і не дізнався, що він їсть й одягає, яким акторам і співакам віддає перевагу, чи грає в більярд або якусь іншу салонну гру, і яка частина його тіла татуйована. Про що ж тоді «в 4,5 разу більше»? Про француза, якого обожнює нація настільки, що «Зізу — в президенти!».
«У Франції Зідана просто обожнюють. І не тільки за його чудову гру. Уся річ у тім, що за походженням він — алжирець. Футболіст наче втілює в собі єдність багатонаціональної французької збірної, до якої входять гравці з Вірменії, Гваделупи, Гани». Далі пряма мова від Зізу: «Яка різниця, якої ми національності? Найважливіше те, що всі ми боремося за одну спільну справу та викладаємося на полі. Наша країна — Франція, і ми б’ємося за неї з повною віддачею... Марсель — моє місто. Коли в мене на кілька днів з’являється «вікно», намагаюся вирватися туди з сім’єю. Бачуся з батьками та приятелями, відвідую знайомі місця. Коли в Ля-Кастеллані я зустрічаю давнього приятеля, він просто питає: «Як мати?» — і ми вдаряємо одне одного по долонях. Це додає мені сил...
Дехто закидає нам, що, мовляв, нам начхати. Дурниці! Збірна — головна вершина. Я весь час думаю про неї. Й іноді виразно уявляю себе з Кубком світу над головою».
Отаке порівняння...
