Покінчити з корупцією
У квітні 1986 року брехня СРСР перетворила найстрашнішу в світі ядерну катастрофу в Чорнобилі на велику людську трагедію. Через 20 років непрозорість українського енергетичного сектору знову загрожує суверенітету України цього разу через т емні газові операції, термін яких закінчується в червні. На відміну від 1986 року, коли радянські лідери намагалися приховати чорнобильську загрозу, у керівництва України сьогодні є можливість відреагувати на тривожні сигнали в газовому секторі, відвести загрозу, що нависла над її суверенітетом і європейською енергетичною безпекою.
Сьогодні Україні загрожує енергетична трагедія іншого плану — залежність країни від імпортного газу й непрозорих контрактів. Угода, укладена Україною та Росією для поновлення поставок, не захищає інтереси України й не відображає нормальні ринкові методи. Контракт не забезпечує Україні стабільність цін, а його умови не створюють передбачувану неполітизовану процедуру майбутнього ціноутворення (подібну до тієї, що закладена в угодах Росії з Німеччиною та Францією).
В України вже є недоплати за новою угодою з Росією. Незрозуміло, чому доходи від продажу й транзиту газу не покривають зобов’язання України. Уже можна написати сценарій того, що станеться в червні, коли нинішній договір про ціну закінчиться.
Як і в інших країнах, Росія цілком може зажадати в якості оплати «терміновий продаж» акцій української газової системи або великих виробничих споживачів газу, що становлять кістяк української економіки.
Якщо нове керівництво України готове діяти, виходячи з уроків Чорнобиля, воно проситиме міжнародної допомоги в реструктуризації цих угод і забезпечить прозорість контрактів на поставки.
Запобігання кризі служить також інтересам ЄС, США й Росії. ЄС не може дозволити собі пасивність. Майже весь імпортний європейський газ йде з Росії через Україну. США навряд чи потрібна нова криза у відносинах з Росією, якщо ми хочемо її допомоги в запобіганні появи ядерного Ірану. Росії не потрібні ані обурені європейські споживачі, ані сварка з дипломатичними партнерами по Ірану.
Українські лідери мають покінчити з корупцією та непрозорістю в енергетичному секторі. Україна має просити міжнародної допомоги в розв’язанні проблем з газовими поставками й технічного сприяння в перегляді умов діючих контрактів. ЄС та США мають звернути увагу на Україну й Росію, поки не сталась криза, й запропонувати сприяння на переговорах про нормальні комерційні умови.
Світовий банк, ЄБРР і двосторонні донори мають підтримати українські програми щодо збільшення енергетичної ефективності; запровадити та ввести в дію правила, що забезпечують ефективність і прозорість системи газового транзиту.
Коли G8 займеться енергетичною безпекою на липневому самміті, головними темами мають стати прозорість ринкової структури, власності й угод про поставки, а також чесна конкуренція й доступ до транзитної інфраструктури. Росія має вітати такі дискусії, оскільки вони відповідають її довгостроковим інтересам.
Друзі України, осмисливши Чорнобиль, говорять, що це не має повторитися. Сьогодні це означає, що друзі України та її лідери повинні зробити так, щоб відсутність прозорості в енергетичному секторі не загрожувала суверенітету України.
Карлос ПАСКУАЛЬ — віце-президент Бруклінського інституту з проблем міжнародної політики. Колишній посол США в Україні з 2000 го до 2003 року.
