Кремль упускає з рук вмираючу імперію

Чотири колишні радянські республіки зібралися вийти зі Співдружності Незалежних Держав і повернули свої погляди на Захід. Здавалося, що руйнується один iз останніх рудиментарних залишків Радянського Союзу, коли чотири колишні радянські республіки просигналізували, що виходять з організації, створеної, щоб Кремль не втрачав зв’язку зі своєю втраченою імперією.

На зустрічі в Києві лідери орієнтованих на Захід Азербайджану, Грузії, Молдови та України заявили про намір створити свою асоціацію в інтересах просування демократичних цінностей. Вони також натякнули, що вийдуть з СНД, яке було створене 15 років тому як організація, що представляє велику частину колишніх радянських республік.

Хоча СНД ніколи не виконувало якихось важливих економічних або політичних функцій, передбачалося, що саме його існування відображає збереження впливу Москви на просторах від Східної Європи до Кавказу й далі в Середній Азії. Однак зв’язки між Кремлем і деякими з його колишніх сателітів погіршилися внаслідок хвилі демократичних рухів, які привели до влади прозахідних лідерів у Грузії та Україні й підтримали антиросійські настрої в Азербайджані й Молдові.

Нова група називатиметься «Організація за демократію та економічний розвиток», а її штаб-квартира міститиметься в Києві. Вона стане суперником СНД, штаб-квартира якого міститься в столиці Білорусі місті Мінську і яким керує жорсткий колишній російський міністр внутрішніх справ Володимир Рушайло.

Український Президент Віктор Ющенко сказав: «Наші громадяни дають нам мандат на створення сильних і успішних демократичних держав». Цей крок оцінюється як величезна образа для Москви, яка не була запрошена до нової організації. Перед Москвою вимальовується перспектива залишитися в СНД, що нараховує вісім держав, зокрема Білорусь (яка вважається останньою диктатурою Європи), Вірменію і середньоазіатські республіки Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан. Розкол у лавах СНД в останні місяці посилюється. Москва, яка підтримала на українських виборах противника пана Ющенка, цього року конфліктувала з Україною, коли припинила постачання до цієї країни природного газу, що в розпал холодної зими викликало енергетичну кризу в усій Європі.

Кремль також відкрито свариться з Тбілісі через російську підтримку двох бунтівних грузинських регіонів, а також через здійснюване з великим небажанням виведення з цієї країни російських військ. Недавнє рішення Москви заборонити імпорт грузинських і молдовських вин іще більше загострило напруженість у відносинах.

Азербайджан викликає невдоволення Москви тим, що встановлює тісні зв’язки зі Сполученими Штатами й будує нафтопровід для транспортування сирої нафти Каспійського моря до Туреччини, в обхід традиційного російського контролю над маршрутами постачання енергоносіїв.

Молдова вчора послала сигнал, що, можливо, стане першою країною, яка вийде зі складу СНД. Президент Воронін сказав, що питання незабаром обговорюватиметься в парламенті, який з великою часткою ймовірності схвалить цей крок.

Грузинський прем’єр-міністр Зураб Ногаїделі сказав, що його країна також обговорює корисність подальшого членства в СНД й що питання про вихід з цієї організації буде поставлене перед парламентом цього літа.

«Багато хто в Грузії різко критикує СНД, його роботу, його ефективність, а ми в уряді підзвітні народу й зобов’язані враховувати його турботи», — заявив він репортерові газети The Times під час свого візиту до Лондона. Він сказав, що Грузія намагалася зробити СНД більш ефективним і здатним вирішувати такі двосторонні спори, як заборона на імпорт вина до Росії, але СНД не здатний справлятися з реальними проблемами. «Який сенс бути в організації, яка не здатна обговорювати основні питання, що зачіпають інтереси країни?» — запитує пан Ногаїделі.

«Мені здається, що сама Росія насправді не зацікавлена в СНД. Вони хочуть зберегти цю організацію, але не хочуть, щоб вона була ефективною й функціонуючою. Росія зберігає СНД лише заради престижу».