Назву якої країни носить елемент рутеній?
У періодичній таблиці хімічних елементів Д. Менделєєва багато елементів носять назви регіонів, країн. Наприклад: германій — Німеччини; францій, галій — Франції; америцій — Америки; полоній — Польщі і т.д. Назву якої країни носить елемент рутеній (Ruthenium)?
У 1827 році професор Тартуського університету Готфрід Вільгельм Озанн (1797—1866) опублікував роботу, в якій заявив про відкриття ним трьох елементів: плурана, рутенія, поліна. Таким чином, уперше в хімічну науку було введено термін «рутеній». Однак відкриття не було підтверджене іншими вченими, і навіть сам Г. Озанн не зміг його довести.
Насправді цей елемент був відкритий пізніше російським ученим, німцем за походженням, Карлом Карловичем Клаусом. Дослідники підкреслюють, що К.К. Клаус дуже делікатно підійшов до праць свого попередника по вивченню платинових металів Г.В. Озанна. К.К. Клаус вирішив, даючи назву відкритому ним металу, зберегти назву одного із металів Г. Озанна. Так він сам пише у своїй першій статті, надрукованій свого часу у Бюлетенях Академії наук СРСР: «Цей метал я назвав рутенієм тому, що він у невеликій кількості знаходиться у тілі білого кольору, про яке згадує Озанн... Озанн, який це тіло прийняв за особливий оксид металу, назвав його оксидом рутенію... Так як цей метал в оксиді рутенію Озанна зустрічається у невеликій кількості, я пропоную назвати його рутенієм».
Як і звідки брав назви своїм елементам Г. Озанн, широкому загалу поки що невідомо. Можливо, для поліну використана латинська назва Польщі (Polonia). А яке ж походження назв плуран, рутеній?.. Г. Озанн був німцем і, можливо, термін «рутеній» був знайомий йому, оскільки в Австро- Угорщині рутенами називали русинів (українців). А може цей термін «принесли» в Росію інтелігенти із Закарпаття, багато яких працювало в Росії.
Яким терміном визначали в історичних джерелах, написаних на латині в XIV—XIX століттях, поняття «Україна», «українці» («русини»)? На Західній Україні, а особливо на Закарпатті, українці називалися русинами, на пізній латині Ruthenus (Rutheni). Ця назва зберігається і у ХХ ст., коли французи русинами називали слов’янське населення Галичини, Литви та Угорщини. А, відповідно, країну, де вони жили — Rutheniа. Іван Франко був русином, а закарпатський будитель О.Духнович писав: «Я русин есьм, був і буду...». І здається, цілому світу відома ця термінологія. Ось що пише Т. Байцура: «Відомо, що українське населення східної Словаччини і Закарпаття в історичних джерелах латинського походження фіксувалось під назвою «rutheni» або «русини». При цьому термін «rutheni» до кінця XIV віку був більш загальним і поширювався також на давньоруську народність, що жила в рамках єдиної феодальної держави. Однак по тому, як народність розгалужувалась на російську, українську і білоруську, «rutheni» стало ще вживатися як синонім українців, проіснувавши в такому значенні до XVIII століття».
Німецько-український словник, виданий у 1912 році в Чернівцях, має заголовок: «Deutsch-ukrainiche (ruthenisсhes) worterbuch». Виданий у Вісбадені 1962 року словник «Der Sprachbrockhaus» (стор. 565) подає: «der Rutene, Ruthene, n/n Ukrainer (українець)»; французький словник «Naveau Petit Larousse» (Париж, 1969), на стор. 914 згадує слово «Ruthene» як прикметник від «Ruthenіe», а на стор. 1659 пояснення: «Ruthenіe region orientale de la Тchecoslovaquie (V. Ukraine subcarpatique)». В англійському словнику «New Standart Dictionary of English Language (New Vork and London, 1947)» знаходимо близькі пояснення.
Енциклопедія українознавства подає: «Rutheni (латинське Rutheni, Ruteni) синонім назви русини, українці». Більше того, підкреслюється, що з кінця ХIХ — на початку ХХ століття назви «рутени, рутенський» (нім. Ruthenen, франц. Ruthenes і англ. Ruthenians) вживали... для того, щоб відрізняти термін «русини, руський» від «росіяни, російський». Винятків слововживання, що «Rutheni» — «українці», практично не має. Зазначимо, що широковживана латинська назва Росії — «Russia».
Так чому ж тоді ніде — ні в наших популярних виданнях, ні в підручниках для шкіл і т. д. не згадується, що хімічний елемент рутеній носить пізньолатинську назву українців? Може тому, що у поширених російських (радянських) виданнях стверджується, що К. Клаус назвав елемент на честь Росії?
Із вищенаведеного тексту зрозуміло, що поширене в російських виданнях твердження — невірне. По-перше, К. Клаус, про що свідчить наведена цитата, не називав рутеній на честь Росії, а зберіг назву, дану Г. Озанном. По-друге, «Rhutheni, Rhuthenia» пізньою латиною — синоніми назви українців-русинів та їхньої країни.
Витоки хибних визначень у російських та радянських енциклопедіях знаходимо у виданнях царської Росії. Наприклад, Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона (СПб, 1899, т. 53, с. 368) подає: «название рутения происходит от Rutheniа, что означает Россия». Але відомо, що в Росії тих часів не визнавали українців за окремий народ, й усе, що стосувалося українців, поширювалося на всіх росіян.
Проте часи змінилися. Українці мають свою незалежну державу, відтворюють, по крихтам збирають своє розпорошене культурне надбання, пишуть свою історію. І в наших поширених виданнях має зазначатися, що Rutheniа — Україна, а на уроках хімії вчитель, звертаючись до учнів, має відзначати, хоч як це парадоксально, що елемент рутеній носить назву України.
P.S. Можливо, редакція зможе використати цей матеріал у своїх книгах з історії України.
