Епоха ринкового статусу

Iз всіх подій, що відбулися в минулому році, найбільш резонансною стало довгождане рішення Євросоюзу про надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Так заявила генеральний директор комунікаційної групи «PRT» Ірина Філенко, оголошуючи рейтинг найбільш резонансних подій 2005 року. Незважаючи на те, що цього року відбулося безліч подій, які обговорювалися набагато активніше і, здавалося б, повинні були сильніше вплинути на країну, саме визнання того, що Україна відійшла від командно- адміністративної системи, експерти вважають найважливішим.

Визначали цей рейтинг епохальних для 2005 року подій 100 експертів, серед яких були представники бізнес- структур, політики та журналісти, які спеціалізуються на економічних і політичних питаннях. За словами Філенка, цей проект став першим в Україні дослідженням ставлення громадськості до подій, що відбуваються в економічному та політичному житті держави.

Для того щоб виділити певний ряд подій для оцінки, аналітики визначали кількість згадок у ЗМІ про ту чи іншу подію, відбирали по тридцять найбільш політичних і економічних подій, що часто згадуються, а вже потім виносили їх на суд експертів.

Минулий рік, за словами Філенка, був незвичайно багатим на різного роду події національного масштабу, включаючи й кризи. Можна сказати, відзначає експерт, що він був найбільш насиченим за весь період незалежності України. «З усіх криз у минулому році найістотнішими були дві: політична (відставка уряду та глави РНБОУ) і газова війна між Росією та Україною, але що найбільш позитивно, то це те, що люди відчули, що можуть впливати на події», — заявила експерт, підкресливши, що 2005-й був роком випробувань для усього українського суспільства.

На підставі своїх оцінок випробувань, які в минулому році пережила країна, експерти вибудували такий список: реприватизація «Криворіжсталі», заява Тимошенко про реприватизацію підприємств, підписання Меморандуму про співпрацю влади й опозиції, гучні арешти («справа Колеснікова»), прийняття рішень про зміну бюджету, підвищення цін в Україні й конфлікт навколо НЗФ.

Однак за словами голови громадської організації «Рада конкурентоспроможності України» Юрія Полунеєва, люди часто не звертають уваги на події, що дійсно впливають на конкурентоспроможність країни, віддаючи перевагу більш сенсаційним новинам. Так, за його словаим, найбільш позитивно на конкурентоспроможність України в 2005 році вплинули прийняття Верховною Радою низки законів, необхідних для вступу до Світової організації торгівлі, скасування сенатом США поправки Джексона-Вєніка відносно України й купівля Райффайзен-банком банку «Аваль». Полунеєв вказує, що серед найбільш резонансних подій їх не було названо. Проте негативний вплив на державу експерти обчислили дуже чітко, відзначивши, що найбільшу шкоду конкурентоспроможності країни завдало підвищення цін на газ, рішення прем’єр-міністра Юлії Тимошенко про реприватизацію трьох тисяч підприємств і рішення президента Туркменістану Сапармурада Ніязова про відстрочку підписання 30-річного контракту з Україною на поставки газу. «Сказати однозначно, що це був поганий чи хороший рік, не можна», — відзначив Полунеєв, відповідаючи на запитання журналістів. За його словами, «це був типовий рік історичного перелому».

Говорячи про проблеми, експерт підтримав думку, що вони можуть допомогти Україні розвиватися далі. «Газова криза має свої позитивні сторони. Основний її плюс — це поштовх для України до впровадження енергозбережних технологій, — відзначив експерт. — Влада та підприємства України повинні зрозуміти, що на дешевизні енергоресурсів робити довгострокову стратегію розвитку неможливо». Однак, за його словами, «кризи свідчать про відсутність в Україні реальної конкуренції», однаково як і корпоративні конфлікти, найгучнішим із яких був скандал навколо НЗФ. А все це, очевидно, не додає привабливості країні в очах іноземних інвесторів. Полунеєв висловив думку, що макроекономічна ситуація в Україні в 2006 році погіршиться. Водночас він відзначив, що за відповідної політичної волі та правильних діях керівництва країни цей рік дасть хороші можливості для роботи над структурними проблемами, підвищенням конкурентоспроможності українського бізнесу на подальші роки.