Небезпечне марнотратство

Для всемогутнього американського споживача 2005 рік став черговим рекордним роком. Це сприяло глобальному економічному зростанню, хоч і не так сильно, як у 2004 році. Як і в минулі роки, витрати середнього американського споживача або відповідали рівню його доходів, або перевищували його, а США загалом витратили набагато більше, аніж могли собі дозволити. Протягом 2005 року обсяг зовнішнього боргу США збільшувався з катастрофічною швидкістю: більше ніж на два мільярди доларів на день.

Рік тому більшість експертів передбачали неприйнятність такого марнотратства. Марнотратство виявилося прийнятним — принаймні, на ще один рік. Проте подібна неекономність справді може створити небезпеку для економіки Сполучених Штатів і всього світу в 2006 році.

Збереженню сприятливої ситуації в економіці в 2005 році сприяли дві несподівані події. По-перше, підвищення Федеральною резервною системою США короткострокових відсоткових ставок не супроводжувалося підвищенням довгострокових відсоткових ставок, що забезпечило подальше зростання цін на нерухомість. Це мало вирішальне значення для підтримки глобального економічного зростання, оскільки ефективність найбільш розвиненої економіки у світі протягом останніх років багато в чому підживлюється сектором нерухомості: американці гасять іпотечні кредити за рахунок нових позик і частини своїх доходів, а високі ціни сприяють розвитку будівництва.

Але так не може тривати довго. Рано чи пізно довгострокові відсоткові ставки майже напевне почнуть підвищуватися, і швидше рано, аніж пізно. У такому випадку американцям доведеться витрачати більше грошей на обслуговування боргів і, відповідно, менше — на товари та послуги. Більш того, ціни на нерухомість, швидше за все, різко перестануть зростати і можуть навіть впасти. У результаті — рефінансування іпотечних кредитів забуксує, і сектор нерухомості не зможе більше підтримувати американський споживчий бум. У будь- якому випадку сукупний попит знизиться.

Наскільки велика ймовірність того, що заможний корпоративний сектор збільшить капіталовкладення, що можуть компенсувати недостачу? Існує реальна ймовірність збільшення валової суми капіталовкладень, спрямованих на заміну застарілого обладнання та програмного забезпечення. Однак очевидно, що інноваційні процеси сповільнюються. Причиною цього, можливо, є зниження витрат на наукові дослідження за останні п’ять років.

У будь-якому випадку, навіть багаті фірми зазвичай не збільшують капіталовкладень у періоди зниження рівня споживання. Нестабільність економіки примушує керівництво компаній обережніше підходити до питання інвестицій. Загалом, більш імовірним здається те, що зменшення обсягу капіталовкладень сприятиме швидшому зниженню рівня споживання, а не те, що збільшення обсягу капіталовкладень компенсує його дефіцит.

Однак це не єдина причина невеселих економічних перспектив для Америки та всього світу в 2006 році. Другою несподіваною подією 2005 року стало те, що хоч ціни на нафту й підскочили набагато вище, ніж очікувалося, ефект економічного спаду виявився певною мірою «приглушеним» у більшості регіонів, принаймні до останніх місяців цього року. Наприклад, зростання цін на нафту призвело до того, що витрати Америки на імпорт нафти збільшилися приблизно на 50 млрд. доларів на рік. Але ж ці гроші могли б витратити переважно на товари, вироблені у США.

Майже весь 2005 рік американці поводилися так, начебто не вірили в те, що ціни на нафту залишаться високими хоч би на деякий час. Але це не так дивно, як може здатися: економетричні дослідження свідчать про те, що ефект підвищення цін на нафту стає цілком помітним тільки через рік-два. На сьогодні ф’ючерсні ринки передбачають, що ціни на нафту протягом найближчих двох років перебуватимуть у межах 50 — 60 доларів за барель. Це призвело до різкого зниження попиту на неекономічні автомобілі та до погіршення перспектив американських автомобільних компаній, основою корпоративної стратегії яких були низькі ціни на нафту і любов американців до потужних позашляховиків.

Підвищення цін на нафту призведе до погіршення економічної ситуації в усьому світі, хоч і менше, ніж у самих Сполучених Штатах. Економічне зростання Китаю продовжує вражати світ: нові дані по ВВП демонструють, що економіка цієї країни на 20% перевищує попередні прогнози. Більш того, китайський економічний бум впливає також і на загальну ситуацію в Азії, в тому числі й у Японії (хоч і меншою мірою).

Економічна ситуація Європи, як і раніше, неоднозначна: Європейський центральний банк продовжує наполегливо підвищувати відсоткові ставки саме в той час, коли для пожвавлення європейської економіки знадобляться додаткові стимуляції. На додаток до всього, новий уряд Німеччини обіцяє підвищити податки. Фінансово-бюджетні нововведення треба проводити в потрібний час і в потрібному місці, але цього разу час і місце вибрані невдало, тому перспективи економічного підйому Німеччини невеликі.

Головною небезпекою 2006 року є те, що проблеми, нагромаджені в Америці, можуть стати загальносвітовими: інвестори можуть нарешті звернути увагу на структурний характер фінансового дефіциту, збільшення торгового дефіциту, на високий рівень заборгованості у сфері нерухомості, і почнуть у паніці забирати свої гроші зі Сполучених Штатів. Можливий також такий варіант: підвищення відсоткових ставок і зниження активності на ринку нерухомості можуть так сильно зменшити споживчий попит, що відбудеться економічний спад, що завдасть збитків експортерам в інших країнах, які залежать від американського ринку.

У будь-якому випадку уряд Сполучених Штатів, що вже опинився в незручному становищі через підвищення дефіциту, можливо, не зможе відреагувати на це антициклічною фінансово-бюджетною політикою. Довіра до економічної спроможності уряду Буша майже така ж низька, як і довіра до ведення ним війни в Іраку. Тому немає жодної гарантії того, що в разі виникнення кризової ситуації знайдуться правильні рішення.

Однак імовірнішим здається те, що 2006 рік буде лише черговим роком «економічного нездужання». Значення Китаю у світовій економіці ще недостатнє для збільшення її стабільності. Та й Америка, імовірно, сяк-так проживе та залізе в ще більші борги.

Загалом, 2006 рік відзначиться підвищенням невизначеності перспектив зростання світової економіки, хоча розподіл вигод цього зростання залишається сумно передбачуваним. Принаймні в Америці в 2006 році зниження реальної заробітної плати може призвести до погіршення матеріального добробуту середнього класу. І звісно, розрив між багатими та бідними по всьому світу лише збільшуватиметься.

Джозеф СТІГЛІЦ — лауреат Нобелівської премії з економіки, професор економіки Колумбійського університету, в минулому займав посади голови Ради економічних консультантів при президентові Клінтоні, старшого економіста та старшого віце-президента Світового банку.