КОСМОС

Аномальна планета

Група японських і американських астрономів виявила поза Сонячною системою планету з незвичайно великим твердим ядром, саме існування якої неможливо пояснити на основі існуючих наукових теорій. Планета знаходиться в сузір’ї Геркулеса на відстані 260 світлових років від Землі, повідомила в п’ятницю, 1 липня, представник дослідників професор Токійського промислового університету Сигеру Іда. Ця планета за своєю масою в 1,2 разу перевищує Сатурн, однак менше нього за розміром. Спостереження та розрахунки показали, що густина речовини цієї планети приблизно вдвічі більша, ніж у Сатурна. На думку фахівців, ядро планети, яке складається зі скель і криги, повинно приблизно в 70 разів перевищувати масу Землі, що неможливо пояснити існуючими науковими теоріями. За словами професора Іда, всі вони сходяться на тому, що маса ядра у планет може лише максимум у 30 разів перевищувати земну. Іншими словами, йдеться про абсолютно новий тип небесного тіла. Діаметром воно у 8 разів більше за Землю, температура на його поверхні становить плюс одна тисяча 200 градусів. Навколо своєї зірки планета здійснює повний оберт лише за 2,87 «земнi» дня, оскільки перебуває від неї на дуже малій відстані. Вона становить лише одну двадцяту дистанції між Сонцем і Землею. Загадкову планету було відкрито за допомогою розташованого на Гаваях телескопа Subaru групою дослідників із японської Національної обсерваторії та Університету Кобе, а також Університету Сан-Франциско.

В атмосфері знайдено «зоряний пил»

В атмосфері Землі вперше виявлено зразки речовини, що народилася пiд час вибуху наднової зірки. Крихітні частинки мінералу олівін було зібрано висотним дослідницьким літаком NASA у верхніх шарах атмосфери нашої планети разом із іншими зразками пилу неземного походження. За оцінками вчених, це відкриття дозволяє зрозуміти, який величезний внесок зробили вибухи наднових зірок у процеси формування Сонця і планет, які його оточують. Одночасно астрофізики отримали дуже важливі фізичні дані, які їм були вкрай потрібні для перевірки існуючих чисельних моделей вибухів наднових зірок. Як твердять учені NASA та Університету штату Арізона, зібрані зразки олівіну принципово відрізняються за вмістом від наявних на Землі радіоактивних ізотопів кисню. Ці частинки, очевидно, виникли після вибуху зірки приблизно в 15 разів масивнiшої, ніж наше Сонце, коли викинутий вибухом газ почав остигати. Частинки, мабуть, виявилися складовою частиною пилової хмари, з якої сформувалася Сонячна система. Протягом мільярдів років вони могли перебувати всередині комети чи астероїда, а потім потрапити до атмосфери Землі.