Ділити чи примножувати?

Зараз тривають дискусії довкола мовного питання — українська мова в ЗМІ, кіно, книгодрукуванні, вищій школі, професійній освіті... Інакше й бути не може, адже мова корінного населення в реальному житті поставлена у становище нерідної й нерівної, а нав’язаної силою. Саме в ділянці мовознавства непочатий край роботи для громадських організацій, об’єднань і формувань, які, вочевидь, повинні виробити спільну широкомасштабну програму її підтримки, розвитку й утвердження. А що натомість?

КОНФЛІКТ

Між Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Міжнародною громадською організацією «Конгрес захисту української мови» виник конфлікт. Його спровокувала стаття «Чиї спонуки — поверхневі та підсудні?», надрукована у «Слові Просвіти» 24 лютого — 2 березня. У публікації йшлося, що «Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка і Національна спілка письменників України стурбовані черговою спробою нав’язати суспільству паралельну структуру — нібито у справі захисту українського слова». А далі конкретніше: «Чому вже розрекламований Конгрес з’являється на світ Божий не за колишнього режиму, а саме нині, коли небо над Україною та її мовою почало світліти?»

З проханням прокоментувати ситуацію «День» звернувся до обох сторін конфлікту. Спочатку до голови «Конгресу захисту української мови» і голови Наглядової ради Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика Валентини СТРІЛЬКО. «Наша організація зареєстрована у вересні минулого року, — говорить Валентина Василівна. — Відтоді у всіх своїх інтерв’ю заявляю, що співпрацюватимемо з «Просвітою», адже у нас — спільні завдання, бо також ставимо собі за мету збереження та утвердження української мови. За доволі короткий термін вже провели чимало конференцій, круглих столів, симпозіумів, на яких обговорили сучасний стан української мови. А тепер виробляємо позицію до влади, продумуємо, яким чином можемо впливати на дотримання 10 статті Конституції. До міністерств, відомств, обласних адміністрацій розіслали листи з вимогою поінформувати, як виконується програма з розвитку української мови. Нещодавно серед школярів 300 українських художніх шкіл і окремо Київської академії образотворчого мистецтва та архітектури пройшов конкурс політичного плаката на тему «Українська мова — твого життя основа». Через ці роботи робимо аналіз психологічного стану дітей, адже їхнє судження береться з виховання в сім’ї, школі». Валентина Стрілько каже, що заяву керівництва «Просвіти» та ухвалу круглого столу товариства, в якій його учасники вимагають від Президента «визнати ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка основною ідеологічною громадською організацією, покликаною утверджувати національну свідомість в українському суспільстві», вважає спробою монополізувати українське. На її думку, чим більше буде громадських структур національного спрямування, тим більше роботи буде зроблено, а роботи — непочатий край.

З’ЇЗД

22 квітня в Українському домі в Києві відбувся VII з’їзд «Просвіти». До речі, саме в цей день проходили громадські читання «Українська мова і державність», які проводив «Конгрес захисту української мови» спільно з іншими науковими установами. «День» побував на з’їзді просвітян і попросив голову товариства Павла МОВЧАНА дати коментар зі свого боку: «Ми співпрацюємо з Академією наук, Національною спілкою письменників України, Конгресом української інтелігенції, деякими політичними партіями — всі вони відстоюють національні інтереси, — сказав Павло Михайлович. — І я тільки вітатиму появу нових організацій, що вболіватимуть за українську справу. Але чому «Конгрес захисту української мови» почав свою діяльність з дискредитації «Просвіти»? Якщо ця структура формується в часи політичного піку урядування Януковича й реєструється Мін’юстом, у мене є підстави запитувати, чому вона створюється як альтернатива? Однак, як я вже казав, працюватимемо зі всіма тими, хто обстоює ці ж принципи, що й «Просвіта», яка нараховує вже 137 років. Ми готові співпрацювати з Конгресом...»

На з’їзді йшлося про завдання на найближчі кілька років. Серед них було кілька новаторських, поставлених на вимоги часу. Наприклад, передача сільським шкільним бібліотекам комп’ютерів, дискет, касет із записами просвітницьких програм «Логос», касет із записами української автентичної музики, книжок, «Кобзар», записаний на CD.

Про завдання, що стоять нині перед товариством, «День» запитав у голови Полтавської «Просвіти» Миколи КУЛЬЧИЦЬКОГО, чиї ідеї мені видалися цікавими, але, на жаль, їх не сприйняло чимало делегатів з’їзду. «Українці — складні за своєю психологією, — говорить Микола Георгійович. — Сьогодні вже час виходити з української резервації й поняття патріотизму наповнювати змістом. Тобто нам треба визначити цінності і нести їх людям усілякими способами, і через рок-фестиваль також (М.Кульчицький — директор рок-фестивалю «Маzепа-фест» — Ред.). Днями запросив у Полтаву столичний гурт «Українські барви». Вони виконують розкішну давню релігійну музику, джаз із національними елементами, блюз... Я далекий від того, щоб акцентувати увагу тільки на народній музиці чи класичній поезії — це завжди локально виходить. Життя набагато глибше. Цікавих людей до себе можна привернути тільки справами. Зараз плюралістичний світ відходить від дуже строгих форм діяльності громадських організацій: реєстрація осередків тощо, які нібито дисциплінують, а насправді стають формальними».

СПІВПРАЦЯ

Редактор «Слова Просвіти» Любов ГОЛОТА, говорячи про сучасну журналістику, згадала про «День» як видання, що постійно приділяє увагу питанням української мови та культури. Сказала і про нашу нову рубрику «Малі—Великі міста України», подібну до іхньої програми «Малі міста України», мовляв, добре, що також її ведемо. Крига скресла! Бо ще кілька тижнів тому говорилося, нібито ми просто перейняли цю тему...

Газета «День» представила книжки «Україна Incognita», «Дві Русі», «Війни і мир» делегатам з’їзду. Ось лише кілька відгуків просвітян, які придбали видання із серії «Бібліотека газети «День». «Книжки «Україна Incognita», «Дві Русі», «Війни і мир» пропонують українцям новий погляд на себе самих, свою минувшину та сучасність. Вони на часі, оскільки ми перебуваємо у пошуках своєї ідентичності, яку найкраще можна збагнути через осмислення наших відносин із сусідами», — вважає Володимир Яременко з Немирова Вінницької області. «Війни і мир» українською та польською мовою, — прецедент уже тому, що це наше бачення українсько-польських стосунків, запропоноване полякам. А це, без сумніву, позитивно впливає на імідж українців», — зауважує Олександр Мацюк із Житомира.

ВИМОГИ ЧАСУ

Сьогодення ставить перед громадськими організаціями складні завдання: працювати не на вузьке коло патріотів, як це було досі. Вони й без того знають історію, шанують рідну мову й цікавляться культурою. Зараз саме час виходити з українського гетто та працювати для всієї України. А щоб результати були відчутними, заяв, звернень, листів недостатньо. Очевидно, треба діяти сучасними засобами. Бо українець, приєднавшись до вибраних спільнот, хоче бути задіяний та почуватися вільно й демократично — це в його характері. Як ні, — він іде в іншу структуру. Адже патріотизм не можна приватизувати.