Нова політика: закон і порядок — перш за все

Я зустрівся з Вами на презентації книги «Війни і мир», яка відбулася на книжковому ярмарку 12 листопада 2004 року в Інституті фізкультури. Підписуючи «Війни і мир» та «Дві Русі» з «Бібліотеки «Дня», Ви побажали успіхів мені й Україні. Так воно і сталося. Україна досягла великого успіху, тому що в ній, нарешті, прокинулися громадяни і з’явилися паростки нації. Чи трансформуються ці паростки в українську націю, яку об’єднає загальнонаціональна патріотична ідея, покаже час. Головне, що пан Ющенко отримав мандат довіри від більшої частини громадян України, які сподіваються на зміни, що можуть покращити їхню долю.

Проте є два дуже слушні висловлювання розумних людей. Перше, це те, що — цитую російською — «Человек, стремящийся к власти, и достигший ее, носит разную одежду». В інтернеті вже можна прочитати деякі висловлювання Віктора Ющенка, зокрема, що, мабуть, не треба переглядати результати приватизації окремих стратегічних об’єктів.

Тому не менш актуальним є другий вислів про те, що «У цивілізованому суспільстві наймерзотнішими злочинами є злочини, пов’язані із втратою довіри».

Сподіваюсь, що пан Ющенко, як Президент єдиної та неподільної України, з честю пройде через вогонь, воду та мідні труби. І одяг у нього буде належний, і довіру громадян України не розтринькає. А під час його п’ятирічного президентського терміну (можливо, не одного) в Україні буде, нарешті, створено громадянське суспільство. У спадок пан Ющенко отримав країну, м’яко кажучи, в далеко не найкращому стані. Загальновідомо, що Україна має великій рівень безробіття, перспективні науковці та працездатні громадяни тікають на заробітки за кордон, більшість громадян молодого і середнього віку та майже всі люди похилого віку убожіють, стан освіти та медичного обслуговування незадовільний тощо.

Але найгіршим, на мій погляд, є те, що в Україні немає надійного захисту прав громадянина від свавілля чиновників та правоохоронних органів. Здається, що правовий нігілізм досяг найвищого рівня. Законодавство майже не діє. Значну частину резонансних злочинів так і не розкрито. Судову владу вважають загрозою правам людини. Хіба це нормально, що цивілізоване рішення Верховного Суду України про скасування сфальсифікованих результатів виборів Президента України 21 листопада сприймається як сенсація в долі українського правосуддя? Цю «сенсацію» команда Віктора Януковича ще раз перевірила на міцність. І зазнавши чергової невдачі, «синьо-білі» погрожують звернутися до Європейського суду з прав людини. Як тут не згадати дуже влучний вираз Клари Гудзик в одній із багатьох її блискучих статей і не вклонитись їй за це. Вона писала, що в стародавні часи було немало людей, які освіченістю та культурою набагато випередили свій час. Зараз же безліч людей, яких без будь-яких сумнівів можна вважати неандертальцями у ХХI сторіччі.

Проте не це головне. Головним є дуже серйозне запитання: що буде з Україною? Не в плані федералізації, автономізації та якоїсь іншої «зації». Цього, сподіваюсь, не буде. Буде, як охарактеризував народний депутат України Олег Безпалов, проблема, пов’язана з існуванням сильної, організованої та небідної опозиції, здатної відстоювати СВОЇ ПРАВА (виділено мною — С.К. ) за допомогою різноманітних інструментів («День» від 29 грудня 2004 р.). З боку команди В. Януковича прозвучало, що це буде «жорстка опозиція». На «Новому каналі» Євген Марчук дав характеристику майбутньої опозиції.

Я ж хочу привести лише одне висловлювання Леоніда Кравчука в інтерв’ю газеті «День» 18 листопада 2004 року: «Для нього (В. Януковича) президентство вже не є питанням особистої ваги — питання України для нього стоїть вище». Що для В. Януковича стоїть вище — судіть самі. Матеріалів, як кажуть, греблю будувати можна.

Я вважаю що В. Ющенку потрібно мати чітке уявлення, що він хоче зробити корисного для України, хто буде втілювати його плани в життя і не займатися безперервними обговорюваннями та компромісами. Повинна бути чесна, порядна і професійна влада. Повинен бути ЗАКОН і ПОРЯДОК. Я впевнений, що такого президента з розумінням сприймуть прості громадяни і на Заході, і на Сході, і на Півдні, і на Півночі України. І потрібно відокремити законну боротьбу зі злодіями усіх рівнів від того галасу, який обов’язково з’явиться в стані нової опозиції, нібито це є переслідування опозиціонерів. Якщо ти крадеш, то ти ніякий не опозиціонер, а злодій. І крапка. Найголовнішими завданнями нової влади повинне бути реформування судової влади та правоохоронних органів. Усі досягнення економіки нічого не варті, якщо буде подальше розкрадання державного майна та коштів бюджету.