Команда Буша

Джордж Буш ще під час свого першого обрання президентом приділяв велику увагу призначенням у своїй адміністрації. Він підходив надзвичайно прискіпливо до кожної кандидатури, намагаючись створити команду, яка б базувалася на принципі так званого «співчутливого консерватизму». Сьогодні, напевно, вже мало хто пам’ятає про цю стрижневу ідею попередньої передвиборної кампанії Буша. Головна її суть зводилася до того, аби сформувати адміністрацію, яка б охопила інтереси різних прошарків населення — за расою, статтю, партійною належністю. Афроамериканці, латиноамериканці, азіати, жінки, демократи... Чотири роки тому команда Джорджа Буша, справді, виглядала ідеальною з погляду врахування інтересів численних груп. Такий підхід не в останню чергу був спричинений тим, що президент фактично не мав довіри серед більшості американців. Створення «багатогранної» адміністрації мало посприяти консолідації американського суспільства. Минули часи, змінилися пріоритети. Змінилися трохи й підходи у формуванні нової команди...

Перші відставки сталися вже цього тижня. Так, із посади міністра юстиції пішов 62-річний Джон Ешкрофт. Американські мас-медіа повідомляють, що він вирішив залишити міністерське крісло через проблеми зі здоров’ям. Крім того «Нью-Йорк Таймс» зазначає, що йому так і не вдалося налагодити тісних робочих стосунків із Бушем і найближчим оточенням. Одночасно з Ешкрофтом у відставку пішов міністр торгівлі США Дональд Еванс. Президент уже встиг підібрати людину на посаду міністра юстиції — ним стане 49-річний Альберто Гонзалес. До речі, виходець із Мексики, що вказує на те, що господар «овального кабінету» досі не забув про принцип «співчутливого консерватизму». Хоч, звісно, зовсім не Бушу належить ідея підбирати представницьку команду, яка б враховувала чимало чинників. Експерти звертають увагу, що президент і надалі формуватиме свою команду з людей, які поділяють його погляди. Гонзалес, до речі, доволі суперечлива фігура на американському політичному полі. Він, зокрема, опинився в епіцентрі скандалу, коли недавно була оприлюднена «промовиста» записка за його авторством, датована січнем 2002 року: «Природа нової війни з терором свідчить про СТАРОМОДНІСТЬ женевських конвенцій щодо допитів військовополонених». Оприлюднення сталося якраз на хвилі повідомлень про знущання над іракськими в’язнями в «Абу-Грейбі».

Швидкість, із якою Джордж Буш взявся за зміни в адміністрації вже в перший тиждень після свого переобрання, свідчить, що президент має намір здійснити основні перестановки упродовж наступних десяти тижнів. Приблизно стільки часу залишилося до інавгурації «Буша-2». Американська преса звертає увагу на те, що нинішній глава Білого дому не належить до тих людей, які заявляють: «Я помилявся!». Однак уже під час других теледебатів, які відбулися під час виборчої кампанії, Джордж Буш визнав: «Я зробив деякі помилки в призначенні людей. Проте я не хотів би їх називати». Експерти очікують, що основні зміни стосуватимуться «зовнішньополітичної» команди в адміністрації, найменш відставки торкатимуться тих посадовців, які займаються економічним блоком питань. Хоч і в цій царині не виключаються окремі звільнення, які, щоправда, не обіцяють бути надто гучними. Найбільше на сьогодні крісла «трясуться» під державним секретарем Коліном Пауеллом та міністром оборони Дональдом Рамсфелдом. Скидається на те, що обидва керівники відомств намагаються відтягнути в часі свої відставки... Американські журналісти повідомляють, що в адміністрації не сумніваються в тому, що місця головного дипломата й керівника Пентагону будуть невдовзі вільними. Питання полягає лише в тому, хто «піде на виліт» першим — із цього приводу американські чиновники навіть заключають парі. Повідомляється, що найменше готовий до відставки міністр оборони. 72-річний глава Пентагону просто не хотів би залишитися в історії як людина, яка не змогла передбачити затяжного військового супротиву в Іраку, а також керівника, який допустив зловживання у в’язниці «Абу-Грейб». Однак саме помилки в Іраку можуть фатальним чином позначитися на майбутній кар’єрі Рамсфелда. Основний претендент на місце міністра оборони — нинішній радник президента з питань національної безпеки Кондолізза Райс. Вона вже давно намагалася перебрати на себе командування доволі неефективних дій в Іраку. Існують також припущення, що місце керівника Пентагону можуть зайняти глава НАСА Шон О’Кіф або головнокомандувач військово-морських сил США Гордон Інгленд.

Не менші шанси в Кондоліззи Райс також очолити Державний департамент США. Чутки про те, що Колін Пауелл залишить посаду головного дипломата, ходили вже давно. Його відставку у часовому вимірі пов’язували саме із завершенням першого президентського строку Джорджа Буша. Американські газети звертають увагу на те, що Пауелл належить до чиновників-одинаків, а це «вибивало» його з бушівського оточення. Крім того, йому дорікають за те, що він віддає перевагу військовим, а не дипломатичним крокам у своїй діяльності. Утім, існують версії, що Джордж Буш «не чіпатиме» Коліна Пауелла принаймні до виборів в Іраку — а це січень наступного року. Окрім Кондоліззи Райс, реальними претендентами на головне крісло в Держдепі вважаються посол США при ООН Джон Денфорт і глава американської місії в Багдаді Джон Негропонте. «Вашингтон Пост» також вказує, що у тому разі, якщо Райс залишить пост радника з питань національної безпеки, то цю посаду можуть обійняти або заступник міністра оборони Пол Вулфовітц, або її нинішній заступник Стівен Хедлі, або керівник апарату віце-президента Діка Чейні Льюїс Ліббі.

Очевидно, що перестановки в США відбуватимуться не одномоментно. Переважна більшість їх може статися вже до президентської інавгурації 20 січня, однак експерти передбачають, що процес владних «чисток» може стати безперервним — і вони відбуватимуться впродовж усього наступного року.