У режимі несприяння

Бюджетний процес майбутнього року з невеликим скрипом (якщо брати до уваги співвідношення голосів «за» і «проти» при прийнятті його до розгляду в парламенті) все-таки зрушив з місця. Попереду у головного фінансового документа країни досить нелегкі випробування. Утім, будь бюджет-2005 ідеальним, як Венера Мілоська, йому все одно було б уготовано долю полiтичного iнструменту президентської кампанії. Політизація бюджетної епопеї досягне кульмінації якраз до 20 жовтня, коли у Верховній Раді пройде голосування за законопроектом у першому читанні. Тільки дуже великий оптиміст може в цих умовах сподіватися на повторення минулорічного бюджетного бліцкригу. До того ж невідомо ще, якої конфігурації набуде у жовтні парламентська більшість і чи вистачить у нього «ресурсів» для підтримки урядового документа. Вже зараз з великою часткою ймовірності можна говорити, що й сам проект бюджету-2005 зазнає змін задовго до того, як у перипетіях навколо нього буде поставлено крапку. Такий висновок напрошується, виходячи з перших відгуків на свіжоспечений проект бюджету. Зокрема спікер парламенту Володимир Литвин прогнозує збільшення доходної та витратної частин бюджету в межах 4—5 мільярдів гривень та інші істотні зміни вже до першого читання.

А починалося все за добре відпрацьованим сценарієм. Перший віце-прем’єр-міністр, міністр фінансів України Микола Азаров заявив у четвер у парламенті, що головним пріоритетом проекту держбюджету з прибутками в 110,5 мільярдів гривень та витратами у 118 мільярдів є його соціальна спрямованість. У бюджеті вперше виділено кошти (6 млрд. грн.) на компенсацію знецінених ощадбанківських внесків громадян шляхом погашення заборгованості населення за житлово-комунальні послуги. Вперше також передбачається компенсація несплачених у 1997— 2000 рр. педагогічним працівникам надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення в розмірі 690 млн. грн. Виділяються значні кошти на сільське господарство, гірничо-металургійний комплекс і не виділяються на повернення ПДВ.

Реакція опозиції не примусила себе довго чекати: голова бюджетного комітету Верховної Ради Петро Порошенко заявив, що заплановане погашення заборгованості перед вкладниками Ощадбанку СРСР шляхом списання їхніх боргів за комунальні послуги поновлює практику взаємозаліків. Він також розвинув стару тему про приховані мільярди: в проекті держбюджету на 2005 рік, за словами Порошенка, не враховано порядку 8 мільярдів гривень через свідоме зниження урядом прогнозу зростання ВВП з 13— 14% до 8,6%.

Як завжди, відчуває себе обділеним парламентське аграрне лобі. На думку члена фракції Народної аграрної партії Михайла Гладія, агропромисловий комплекс у бюджеті-2005 хоч і віднесено до розряду першочергових, але все одно цього недостатньо. За його словами, раніше було досягнуто домовленостей з урядом про пріоритетне фінансування аграрної сфери, зокрема про виділення 10% від загального бюджету, що повинно було становити 9,2 млрд. грн. Натомість у проекті Держбюджету на сільське господарство передбачено 7,4 млрд. грн., що є нереальним, вважає Гладій.

Народному депутату, члену депутатської групи «Союз» Енверу Цкiтішвілі подобається підхід уряду до чорної металургії, машинобудування та вугільної промисловості, де акцент роблять на розробку нових родовищ (у бюджеті 2005 року на розвиток вугільної галузі закладено 4,5 млрд. грн.). На користь своєчасності підтримки цих галузей, на його думку, свідчать і серйозні роботи, які проводяться з реконструкції металургійних комбінатів.

Водночас зроблена урядом ставка на чорну металургію далеко не всіма сприймається однозначно. За словами співголови Міжнародної асоціації небанківських фінансових установ Віктора Лисицького, бюджет будується на спірних базових ідеях: «Наш розвиток за рахунок гірничо-металургійного комплексу дуже нестабільний. Ринок металургійної продукції може впасти під ударами світових фінансових структур, як це було в 1997—1998 роках, відсунувши початок нашого економічного зростання. У світі існує на 40 млн. т надмірних потужностей з виробництва металів. І Китай, який має намір активно розвивати цю галузь на основі сучасних технологій, може перехопити у нас всю Південно- Східну Азію». На жаль, констатує Лисицький, гірничо-металургійний комплекс України, який базується на ідеях XIX — першої половини XX століття, морально застарів, що не дозволить створити надійних внутрішніх джерел інвестування в економіку України. «Ми щорічно «бухаємо» мільярди гривень на підтримку вугільної промисловості і майже не отримуємо віддачі», — підвiв він пiдсумок.

А головну гордість уряду — соціальну спрямованість бюджету — економіст трактує як розбазарювання надбань держави. Лисицький упевнений, що виділення коштів на соціальні потреби за рахунок одноразових джерел (коштів від приватизації) ні до чого хорошого не призведе. «По-хорошому ці гроші варто було б направити на створення якогось стабілізаційного фонду «на чорний день», — заявив він.

Найбільш об’єктивну оцінку проекту бюджету міг би дати незацікавлений орган — Рахункова палата України. Як повідомив «День» заступник голови Рахункової палати України Віталій Мельничук, бюджет-2005 нічим кардинально не відрізняється ні від минулорічного, ні від бюджету-2002, ні від усіх інших бюджетів. Основний недолік бюджету він бачить у тому, що той несе в собі ті самі недоліки, що й попередні, тобто він не спрямований на вирішення якихось глобальних питань і «просто обслуговує поточний процес». Щодо доходної частини, то Україні допомагає Бог, а також хороша міжнародна кон’юнктура, що склалася для нашого експорту. Тому у нас сьогодні досить непогано йде зростання. Це відноситься й до сільського господарства: на відміну від минулого року, маємо дуже хороший урожай. Тому збільшення доходів абсолютно логічне, хоч це збільшення неадекватне зростанню ВВП», — вважає Мельничук.

Хоч у плані подачі матеріалів бюджету парламентаріям, за словами Мельничука, цей проект виграє порівняно з аналогічними документами минулих років: він краще оформлений, більш інформаційно насичений, до нього додається список державних програм, матеріали зроблені в кольорі та графіці, що вносить певний елемент прозорості. Однак оформлювальні достоїнства документа не вплинули на резюме замголови Рахункової палати: «А в цілому, середній такий бюджет, як завжди».

ДО РЕЧІ

Близько половини українців (45%) не бачать істотних змін в економіці країни останнім часом, при цьому понад чверть (29%) вважають, що економічне зростання є. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 2 по 13 вересня 2004 року у всіх регіонах України. В опитуванні брали участь 1986 респондентів, погрішність вибірки не перевищує 2,4%. 19% вважають, що зростання економіки — це пропаганда. При цьому місяць тому так вважав 21% респондентів. У серпні вважали, що в країні спостерігається зростання економіки, 27% опитаних.

У квітні 2002 року лише 13% громадян України погоджувалися з тим, що дійсно є економічне зростання. Відповідно, зменшилася кількість тих, хто вважає, що це пропаганда — з 30% у квітні 2002 до 19% у вересні 2004.

Кожен четвертий опитаний (24%) вважає, що уряд В. Януковича справляється з вирішенням економічних питань добре або відмінно, 23% вважають, що він справляється погано або дуже погано. 40% дають оцінку «посередньо», 14% не змогли відповісти на це запитання. 32% опитаних вважають, що діяльність уряду В. Януковича з моменту початку роботи позитивно вплинула на економічну ситуацію в країні, 11% дотримуються протилежної думки і 41% вважає, що діяльність уряду не вплинула на економічну ситуацію в країні. 16% не змогли відповісти на це запитання.