Росія — слабка ланка

Операція із визволення заложників у Північній Осетії знову продемонструвала слабкість російських спецслужб і стала новим свідченням того, що Кремль є найслабшою ланкою в міжнародній війні проти тероризму.

Кризі, що розпочалася в середу в маленькому містечку Беслані, постійно бракувало ясності: в повідомленнях кількість терористів і заручників увесь час змінювалася. У п’ятницю, за кілька годин до початку операції Кремль заперечував, що для визволення великої кількості дітей використовуватимуть силу. Навіть дивлячись телесюжет про операцію із визволення, важко було зрозуміти, як закінчилася криза.

Російські видання повідомили, що дах спортзалу, де перебували від 350-ти до тисячі або більше заручників, частково обвалився після того, як у школі прогримів вибух. Через мить десятки дітей — напіводягнених, скривавлених і зневоднених — бачили біжучими зі школи. Через кілька годин були чутні вибухи, сотні пострілів, тоді як батьки й інші жителі Беслана набилися в школу в пошуках дітей.

Наступного дня власті повідомили, що понад 600 жертв теракту госпіталізовано, а кількість тіл, за оцінками, становила 350. На початку кризи із заручниками було вісім загиблих. Кількість загарбників варіювалася від 17 до 40. За деякими повідомленнями, якусь кількість бойовиків — можливо, п’ятьох, — убили в ході рятувальної операції. Російські ЗМІ зазначають, що багато з них були громадянами арабських країн. Інші повідомляють, що деякі бойовики сховалися, переодягшись у штатське, коли перші діти втекли з будівлі. Російське телебачення показало кадри, в яких мирні жителі били людину, яку вони прийняли за одного з загарбників.

Майже нічого про трагедію не повідомляли з упевненістю, важко визначити навіть кількість загиблих. Відсутність ясності показує: щось не так із російськими спецслужбами.

Хоча, очевидно, що власті були зацікавлені в нерозголошенні важливої інформації, витік якої міг би зашкодити безпеці заручників і планам щодо їхнього порятунку, відсутність подробиць проливає світло на проблеми Кремля в боротьбі з тероризмом.

Криза із заручниками завершилася, але кількість втрат приголомшує: фактично всіх заручників вбито або поранено. Можливо, зараз він задається питанням, як протягом двох тижнів екстремістам вдалося знищити два літаки, смертниці — здійснити теракт на станції метро в Москві, а банді бойовиків — захопити школу, утримувати понад тисячу чоловік і три дні тримати в заручниках його президентську владу. Очевидно, що спецслужби підводять його.

Путін публічно заявив про те, що знає: спецслужби не дають йому надійної інформації. Під час поїздки до Чечні після вбивства 9 травня кремлівського ставленика Ахмада Кадирова та червневого візиту до Інгушетії після вилазки терористів Путін, за повідомленнями, був приголомшений тим, наскільки його вводять в оману силовики, тобто важкоатлети зі спецслужб. Криза із заручниками в Беслані стала ще одним прикладом того, як його підводять довірені та лояльні прихильники.

Немає підстав вважати, що некомпетентність і корумпованість спецслужб спрямована на те, щоб зашкодити Путіну. Але Путіну шкодить їхня неефективність і використання державних повноважень на догоду особистій вигоді. Непрямо він визнав це в суботньому зверненні до нації.

Путін донині енергійно підтримує та просуває своїх колишніх колег із КДБ й інших радянських спецслужб. Вони корисні при підкоренні так званих олігархів та посиленні контролю над електронними ЗМІ. Проте вони не впоралися зі своїм головним обов’язком — захистом російських громадян і створенням сприятливого іміджу для свого патрона.

У контексті останньої кризи із заручниками є надія, що Путін зробить паузу. Він прийшов до влади з простою програмою: правопорядок. Головним пунктом цієї програми було викорінювання чеченського екстремізму та насильства. Майже п’ять років по тому Путін може з упевненістю говорити про те, що Росія стала більш процвітаючою, більш шанованою в світі та готовою стати великим енергетичним гравцем.

Проте останні події висвічують те, що в Росії не змінилося. Вона не стала безпечнішою. На Росію чекають нові теракти і, можливо, нові захоплення заручників, поки триває політична та гуманітарна криза в Чечні. Ясно, що Кремль не готовий до цієї загрози.

Росія, безсумнівно, є мішенню міжнародного тероризму, особливо — озброєного ісламського фундаменталізму. Але ясно й те, що вона є мішенню через те, що верхівка спецслужб керується невірними стимулами та недалекоглядним уявленням про тих, хто атакує країну й інші регіони світу.

Кремль вимагає від Заходу допомоги в придушенні чеченського опору, але усувається від боротьби з міжнародним тероризмом, якщо вона не зосереджена на Чечні. За такого підходу Кремль шкодить самому собі та наражає цивільне населення на непотрібне насильство.

Росія виявилася найслабшою ланкою у «війні проти тероризму». Кремль прагне до партнерства зі США, коли іноземні бойовики становлять для нього загрозу: згода на розгортання американських військових баз у Центральній Азії — хороший тому приклад. На сьогодні Росія прагне отримати міжнародну безпеку з мінімальними політичними витратами, що дозволяє кремлівському істеблішменту зберігати всередині країни статус-кво. Це призвело до провалу: доказ — трагічна загибель сотень дітей у Беслані.

Путіну потрібна нова команда радників для «війни з тероризмом», війни, яку Росія програє. Путіну слід довести, що він тримає під контролем силовиків, а не навпаки. Якщо він цього не зробить, Росія залишиться жертвою власної халатності...