Табір іде в музей

У Закарпатті проживають понад 14 тисяч циган. Більша половина з них — мешканці 120 таборів, розташованих на околицях населених пунктів. Умови тут важкі, але роми вперто тримаються свого древнього берега. У шести таборах Ужгородського району запроваджується місцеве самоврядування, й громади матимуть певні кошти на культурні, побутові потреби. У селі Зарічеві Перечинського району відкрито перший табірний музей «Ромська садиба». Це маленька дерев’яна хата під соломою та кузня. Деяким експонатам — колисці, решету, святковому вбранню — по 200 років. І належать вони, подейкують, засновнику громади Федора Сурмая. На місці ж музею колись була хата онука Федора — Станка, котрий був за барона 40 років.

Організатори музею, створеного на кошти Карпатського фонду, який діє в рамках Карпатського єврорегіону, переконують, що мешканці тепер матимуть більше заробітку від туристів. До «Ромської садиби» вестиме стежка з двома привалами для подорожуючих. Будуть і пригощання під супровід фольклорної музики, ворожіння. Щоправда, з останнім виникає проблема, оскільки більшість мешканців табору належать до однієї з християнських церков і вважають чародійство великим гріхом.

Є надія, що за допомогою двох пасторів-проповідників табір у Зарічеві (він, до речі, існує 115 років, і нині в ньому нараховується 27 хат і до сотні мешканців) привернуть до національних культурних традицій. Адже сьогодні лише поодинокі старі люди знають по кілька циганських слів, пісень, танців — поготів. Допоможуть відродити традиції представники ромського табору з районного центру Перечин. Їхній фольклорний ансамбль «Золотуно бароро» («Коштовний камінь») звеселятиме музейних туристів і поповнюватиметься місцевими юними аматорами. Солістка колективу Роза Адам підмітає у Перечині вулиці, вона пишається тим, що має роботу. Не раз перехожі здивовано дивляться, як Роза, забувши, що не на сцені, витанцьовує з мітлою. Уміє співати, танцювати й дуже здивована, що у Зарічеві майже нема з ким побалакати циганською. У перечинському таборі всі володіють розмовною ромською мовою. Ансамбль вперше виступив з публічним концертом і тепер готується до фольклорного фестивалю в Івано-Франківській області.

Ініціатором створення «Ромської садиби» стала місцева вчителька Жанна Сухоліт. До цього вона організувала ще два музеї — «Лемківську садибу» та меморіальну кімнату поетеси Марійки Підгірянки. Найближчим часом у Зарічеві хочуть відкрити циганську недільну школу. Адже на сьогодні в області з п’яти тисяч ромів шкільного віку навчається лише третина.