«Хочеться реалізувати себе»

Добрий день, шановна Ларисо Олексіївно!

Пише Вам призер конкурсу «Як нам виховати патріота України» підполковник Гавриленко Валерій Олексійович.

По-перше, хочеться подякувати Вам як організатору конкурсу за оцінку моїх уявлень та позиції, які я висловив у листі. На жаль, за останні роки подібні думки та ідеї майже не знаходили розуміння ні з боку мого керівництва, ні колег. Чесно кажучи, я знав, що мій лист не залишиться непоміченим, але не сподівався на таку високу оцінку.

Вивченням, обговоренням та практичним втіленням національної ідеї та розбудови державності я займаюсь з 1991 року: як член Українського козацтва, створював при школі підлітковий клуб «Молода Січ», привозив на нашу Південну Україну українську естрадну музику, брав участь у роботі Спілки офіцерів України, «Просвіти» та брав безпосередню участь у виборах 1998 і 1999 років.

Зараз, в період реформування Збройних Сил, коли завдяки Міністру оборони нарешті розроблені та затверджені закони про соціальні гарантії військовослужбовцям, які забезпечують цивілізоване, з повагою, ставлення до людей у погонах, я вирішив звільнитись зі служби в Збройних Силах і спробувати реалізувати себе в громадсько-політичному житті.

Хочеться працювати над соціальними, правовими, просвітницькими питаннями в нашому суспільстві, які допоможуть Україні якнайшвидше інтегруватись в Європу.

Хочеться працювати над розбудовою демократичного громадянського суспільства, щоб якнайшвидше мої діти позбулись атавізмів колишньої імперії, які їх зустрічають на кожному кроці.

Хочеться, щоб не було нещасних, покинутих дітей на вулицях і всього, що цьому сприяє, щоб народ нарешті розібрався (молодь у першу чергу) в історії та політиці Української держави, щоб українці не ганьбили Україну.

Хочеться знімати кінофільми про українську історію, щоб люди пишались Україною, і багато чого ще...

З повагою і сподіванням Валерій ГАВРИЛЕНКО, Одеська обл.