Сергій ТУЛУБ: «Творців» боргів слід притягти до відповідальності

— Президент ініціював мораторій на арешт рахунків генеруючих енергокомпаній одразу після відвідин Хмельницької АЕС. Поштовхом для такого рішення стала саме ситуація в «Енергоатомі»?

— Питання кредиторської заборгованості для нас стало справді дуже гострою проблемою. Загальний обсяг наших боргів становить 5 мільярдів гривень. 2 мільярди з них припадають на державний бюджет, 800 мільйонів — на фонд ядерного паливного циклу, а решта — комерційним структурам, тобто різним фірмам і фірмочкам. Дуже багато позовів з їхньої сторони на сьогодні задовольнили, і це вже порушує ритмічність нашої роботи. Через те, що наші банківські рахунки арештовано, ми не можемо розрахуватися за поставлене свіже ядерне паливо. У нас уже зриваються графіки оплати. Це, звісно, створює надмірне напруження в роботі.

— Складається враження, що велику частину боргів українських енергокомпаній було створено штучно. Що ви можете сказати з цього приводу стосовно «Енергоатома»?

— Одночасно з розробкою законопроекту про мораторій на арешт рахунків було прийняте рішення і про створення слідчої комісії, яка розбереться в історії виникнення боргів «Енергоатома». Ці борги склалися в 1997 — 1999 рр., коли були дуже поширенi бартер, заліки, векселі тощо. Грошових розрахунків за поставку обладнання і виконані роботи тоді було мало. У договорах закладалася п’яти-, а іноді й десятиразова вартість. А тепер вони хочуть за цими договорами отримати живі гроші. Але в такому разi вони просто з повітря отримують суперприбутки. Отже, тут слід з’ясовувати, звідки ці борги взялися, наскільки вони законні та що з ними далі робити.

— По суті, ви звинувачуєте керівників «Енергоатома», які працювали на вашій посаді раніше.

— За останні сім років, якщо порахувати, кожних сім місяців керівник змінювався. Але тих, хто укладав договори, за якими виникла така заборгованість, слід притягти до відповідальності. Багато з цих боргів незаконні, це однозначно. Це я бачу в ходi тих судових процесів, які тривають.

— Розкажіть у двох словах про судовий розгляд з компанією «Київоблавтодор», за позовом якої і було арештовано рахунки «Енергоатома».

— Ця фірма також є позивачем. Йдеться про повернення списаної в 2001 році заборгованості. Списання сталося на підставі ухваленого Верховною Радою закону і подальшого рішення Податкової адміністрації. Ми списали 30 мільйонів гривень із бухгалтерської звітності, тобто у нас просто немає цих грошей. Але вони вимагають.

— Як швидко, на ваш погляд, парламент може затвердити закон про мораторій на арешт рахунків енергокомпаній?

— Його потрібно було затвердити вчора. Тепер усе залежить від парламенту. Законопроект уже передано на розгляд депутатів. Ми чекаємо від них цього рішення.

— Наскільки складнощі, які компанія переживає через претензії кредиторів, можуть вплинути на плани «Енергоатома» провести великий випуск облігацій?

— Звичайно ця проблема дуже насторожує банки та підриває наш імідж і можливості на ринку облігацій. Але водночас банкіри бачать, що останнім часом фінансова ситуація стабілізувалася і що за підтримки держави «Енергоатом» впорається із зобов’язаннями, які він має. Отже, я думаю, вони підуть на ці ризики.

— Коли «Енергоатом» планує провести випуск облігацій?

— Попередньо ми плануємо випуск на кінець листопада. Графік розміщення уже розроблено. Після консультацій із банком, який займатиметься нашим випуском, ми вирішили, що є фінансові можливості розмістити облігації на суму близько 200 мільйонів гривень. Якщо ми не здійснимо цю позику, нам буде дуже складно продовжувати дотримуватися графіка будівництва нових енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС.

— На сьогодні цей графік виконують?

— Якщо дивитися суто з технічної сторони, то на сьогодні графік виконують. Є подекуди відставання, подекуди випередження. Дуже важливо залучити кошти через облігації, тому що вже потрібно постачати обладнання. А за нього потрібно заздалегідь заплатити. Передусім, треба закупити автоматизовані системи управління технологічним процесом. Їх виготовляють на українських заводах, таких як сiверськодонецький «Імпульс», кіровоградський «Радій», харківський «Хартрон». Це дуже добре, що ми працюємо саме з українськими підприємствами, ми не маємо залежності від інших країн.