Харків’яни — про себе і владу
Соціологічним факультетом Харківського Національного університету ім. В.М. Каразіна за підтримки Східноукраїнського фонду соціальних досліджень нещодавно було проведено соціологічне дослідження «Економічна й політична ситуація в Харківській області». Було опитано 1501 жителя м. Харкова та області старших 18 років. Опитування показало, що харків’яни відчувають ознаки економічного оздоровлення області, хоч ситуація залишається досить складною. Якщо два роки тому 51% опитаних зараховували себе до бідних, відзначали, що у їхній сім’ї грошей не вистачає на найнеобхідніші продукти і речі, то сьогодні до таких себе зарахували 35%.
Близько третини населення області, за результатами дослідження, зазнають значних матеріальних труднощів, виявляють невдоволення, незадовільно оцінюють ситуацію в області та діяльність адміністрації.
До числа найгостріших проблем, які стоять перед більшістю жителів області, належать: «матеріальне становище моєї сім’ї» (за оцінками 51% опитаних), «ціни на комунальні послуги» (для 41% респондентів), «ціни на продукти, одяг, транспорт» (за оцінками 36%), «ціни на ліки» (для 29%), 38% опитаних непокоїть «доля їхніх дітей, внуків».
Як показало вивчення задоволення населення ситуацією в області з різних соціально-економічних напрямів, харків’яни більшою мірою задоволені ситуацією з електро- і газопостачанням в області. А серед найбільш «критичних» напрямів, які викликають незадоволення населення м. Харкова і області, — стан доріг, стан навколишнього середовища, боротьба з корупцією і хабарництвом у суспільстві, а також охорона здоров’я.
Майже чверть (24%) жителів м. Харкова і Харківської області оцінюють роботу обладміністрації за останні два роки як «задовільну», і трохи більше чверті опитаних (29%) оцінили її як «у чомусь задовільну, в чомусь незадовільну». Третина опитаних заявили, що оцінюють її як «незадовільну».
Жителі сільських районів області більш схильні до позитивних оцінок діяльності облдержадміністрації, ніж жителі міста. Серед сельчан менше і негативних оцінок діяльності облдержадміністрації — 28%, проти 39% серед жителів міста. Коментуючи ці результати, ректор університету професор Віль Бакіров відзначив, що оптимізм сельчан визначає прискорена аграрна реформа і досить непогані врожаї за останні два роки.
40% жителів Харківської області на сьогоднішній день віддають перевагу такому шляху розвитку економіки країни, як функціонування всіх форм власності та розвиток підприємництва під контролем держави, підтримка державного сектора. За створення ринкової економіки з приватною власністю (в тому числі і на землю) і свободу підприємництва висловилися 28% респондентів. П’ята частина опитаних (26%) виступають за ліквідацію ринкових відносин і відновлення колишньої господарської системи.
Було відзначено, що групу тих, хто дотримується орієнтації України на ринкову економіку і приватну власність, складають в основному молоді й більш освічені жителі Харківської області.
При вивченні думки харків’ян відносно переважної орієнтації зовнішньої політики України виявлено, що значна частка респондентів (45%) виступає за розвиток співробітництва рівною мірою як із Європою та США, так і з Росією, приблизно стільки ж респондентів (43%) висловили думку про необхідність орієнтуватися головним чином на Росію; країни СНД; за орієнтацію, головним чином, на Західну Європу і США виступають всього 8% харків’ян.
Було виявлено таку тенденцію: чим старші респонденти, тим сильніші проросійські орієнтації — найбільш вагомі вони в групі старше 60 років. Чим молодші респонденти, тим вищий відсоток у цих групах тих, хто підтримує розвиток співробітництва рівною мірою як із Європою та США, так і з Росією.
У результаті досліджень оцінювалася діяльність губернатора Євгена Кушнарьова, ставлення населення до радикальної політичної реформи (52% опитаних заявили, що нічого про неї не чули), проблеми виборності глав держадміністрацій.
Віль Бакіров сказав, що харківські респонденти не дуже відрізняються від всеукраїнських в оцінках і схильностях, і підкреслив, що подібні дослідження буде проведено наприкінці 2003 року.
