Конфлiкт навколо чеченського конгресу
Звільнення заручників у Москві співпало у часі з проведенням у Копенгагені чеченського конгресу. Саме ця обставина призвела до загострення російсько-датських відносин, і, більше того, поставила під сумнів проведення саміту Європейський Союз—Росія, який мав відбутися в Копенгагені, оскільки Данія є головуючою країною в ЄС.
МЗС Росії виступило із заявою, в якій говориться, що у зв’язку з тим, що датська влада допустила проведення на своїй території так званого «Всесвітнього чеченського конгресу», проведення запланованого раніше на 11—12 листопада візиту президента Росії Володимира Путіна в Данію не є можливим. Далі в документі вказувалося, що в Росії викликає глибоке обурення позиція датської влади, яка допустила проведення на своїй території так званого «Всесвітнього чеченського конгресу». «Ці збори організовуються і фінансуються чеченськими терористами, їхніми підсобниками та заступниками з «Аль-Каїди», які, як тепер абсолютно очевидно, стоять за жахливим терактом у Москві». У заяві також зазначається, що цьому «передувала антиросійська вакханалія в датських ЗМІ, яка, як це не кощунно, продовжувалася навіть у дні, коли весь світ стежив за розвитком подiй в театральному центрі». Посилання датської влади на свободу слова і свободу зборів не витримують ніякої критики. «Не може бути свободи слова, та й будь-якої іншої свободи для терористів, тих, хто руйнував Москву і Нью-Йорк», — підкреслюється в заяві російського МЗС.
Представники Данії та ЄС на цей випад, який пояснюється обставинами, але явно межує з дипломатичним тиском, відреагували з нордичним спокоєм. Прем’єр-міністр Данії Андерс Фог Расмуссен, як повідомив Інтерфакс, заявив на зустрічі з лідерами країн-кандидатів на вступ до ЄС, що він не бачить підстав міняти позицію ЄС щодо Чечні та Росії. При цьому Расмуссен сказав, що Данія розуміє почуття російського народу, однак не схильна забороняти цей конгрес, оскільки це йшло б врозріз зі свободою слова і зборів. За його словами, Данія вживе заходів, якщо чеченський конгрес висловить будь-яку підтримку терористам. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Хав’єр Солана заявив у свою чергу, що позиція ЄС, передусім, полягає у «засудженні тероризму», висловивши впевненість, що Росія і Чечня повинні досягти «певного політичного рішення».
Посол Данії в Росії Ларс Віссинг в ефірі радіо «Эхо Москвы» спробував пояснити позицію свого уряду — за його словами, уряд не має ніякого відношення до організації конгресу і міністр закордонних справ абсолютно ясно заявив, що уряд хотів би, аби цей захід було відкладено. Він заявив також, що «сподівається, що цей конгрес зробить абсолютно ясну заяву проти тероризму».
У той же час, за словами посла, «Уряд Данії — це не такий силовий уряд, який ми спостерігаємо в Росії. І це складно пояснити російському народу. Як і в інших конституційних державах Західної Європи, ми виходимо з наявності трьох гілок влади. Це означає, що ми дотримуємося абсолютних свобод». Зрозуміло, за словами посла, «те класичне сприйняття, яке має місце в РФ, може бути неприйнятним». Конституційна рада, сказав посол Віссинг, заявила, що «уряд перевищить свої повноваження, якщо вчинить тиск на організаторів даного конгресу, більш сильний тиск, ніж той, що вже було зроблено». Посол Віссинг висловив також і свою думку про першу жертву теракту в Москві — на його думку, нею стала «підготовка до референдуму в Чечні, став процес повернення біженців, процес урегулювання в цілому. Таким чином, саме урегулювання було вже першою жертвою цього теракту».
Поки що Данія пропонує провести самміт ЄС-Росія не в Копенгагені, як планувалося раніше, а в Брюсселі. Російська сторона на цю пропозицію поки не відповіла. Підготовка до зустрічі продовжується — той же посол Віссинг говорив, що готується до обговорення проблема Калінінграда.
Проблема, однак, набагато глибша. ЄС ясно дав зрозуміти Росії, що не збирається піддаватися тиску і змінювати свою колишню позицію відносно Чечні навіть внаслідок жахливого теракту. Іншими словами, індульгенцію на будь-які дії Росія від ЄС не отримає. У той же час «датський приклад» вельми показовий: адже країни ЄС дуже залежні від поставок російських енергоносіїв, і відносини з Москвою завжди вважали пріоритетом своєї зовнішньої політики. Те, що «натиску» Москви на країни СНД не уникнути, зрозуміло. Питання лише в тому, чи є у них чим відповісти?
