Архітектурне безкультур’я

Столиця України Київ втрачає від розпочатих реконструкцій у центрі міста історичне, створене віками, обличчя древнього міста Європи.
Наведу приклади. Так за 10 років нашої державності архітектори, не зацікавлені у збереженні історичного середовища старовинного міста, все зробили, аби біля Софійського собору і його дзвіниці з’явився сучасний монстр-готель зі скла і бетону, який знівечив старовинні квартали Верхнього міста. На зауваження громадськості, яка пікетувала розпочате будівництво з 1995 року, архітектори міста не реагували, а разом з будівельниками лише прискорили його спорудження.
У Нижньому місті (на Подолі) теж побудували за рахунок знесених будинків, що стояли на обліку як пам’ятки історії та архітектури, сучасного монстра біля церкви Миколи Набережного, яка перестала бути домінуючою серед старовинних кварталів.
А неподалік від дзвіниці Києво- Печерської лаври, у так званому Царському селі, продовжують з’являтися башти-хмарочоси такої ж висоти, як і дзвіниця. Цим будівництвом підтверджується злочинна тактика совєтських комунополітиків, які збудували біля дзвіниці статую залізної жінки з мечем і щитом з гербом неіснуючої держави-імперії. На Дніпрових пагорбах повинна залишатися єдиною висотною спорудою тільки дзвіниця Києво- Печерської лаври. Так заповідала Православна церква.
Таке ж антиставлення й до Бессарабської площі зi старим, уцілілим від згарищ війни кварталом Хрещатика, якому більше 100 років. Це історичне місце в столиці не потребує реконструкцій, окрім реставрацій з ремонтом. Тут теж будують башту-монстра на багато поверхів. Запитання: для чого? На мою думку, щоб показати своє безкультур’я.
Це безкультур’я заплановане. Адже архітектори з вищою освітою приступили до знищення старого кварталу Хрещатика (будинок №50). Я пригадую, як плакало дитя — учениця 6-го класу однієї з київських шкіл. Діти плачуть, а дорослі все роблять, щоб знищити старовинну забудову — обличчя древнього міста. Так! Ми можемо тільки руйнувати...
Париж, Лондон, Рим, Будапешт, Відень... залишили нащадкам старовинну забудову у центрі столиць. Бо там дотримуються виконання законів. У нас нема з кого спитати, але ж як можна не поважати втілену в камені культуру, що створювалася віками. Для чого міняємо старовинне обличчя центральної історичної частини столиці України на нове, з хмарочосами. Що, не можна обрати майданчик для хмарочосів подалі від центру столиці? Звичайно ж, можна. А після реалізації генерального плану забудови Києва, розробленого таким чином, після «омолодження» хмарочосами центральної частини міста туристи до нас їхати не будуть. І діти плакати теж не будуть. Про це нехай подумає мер Києва на чолі із Київською містобудівною радою, яка відмежувалася від громадської думки і творить свавілля.
Випуск газети №:
№144, (2002)Рубрика
Пошта «Дня»