Ранній старт канцлера Шредера
Вчора в Ганновері стартувала передвиборча кампанія федерального канцлера НІмеччини Герхарда Шредера. Ганновер для старту було обрано не випадково — по-перше, це рідне місто канцлера Шредера, по-друге, тут традиційно сильні соціал-демократи. Кампанія розпочалася, як повідомляється, на два тижні раніше, ніж планувалося, що теж не дивно: Шредер як був, так і лишається популярним політиком. Але його соціал-демократична партія вже істотно програє, як свідчать результати опитувань, правоцентристському блоку ХДС/ХСС на чолі з главою уряду Баварії Едмундом Штойбером. Німеччина, таким чином, — чи не єдина європейська країна, в якій у серпні не доводиться говорити про жодний «мертвий сезон». Соціал-демократи, як повідомляється, запланували досить масштабну акцію: «тур Шредера» на спеціальному агітаційному автобусі має проїхати по більш ніж 40 німецьких містах. Ця повномасштабна акція розпочнеться дещо пізніше — 23 серпня. Вибори до Бундестагу відбудуться 22 вересня. І сьогодні початок кампанії Шредера багато хто ладен оцінювати як своєрідний жест відчаю.
Настрої середнього німця щодо загальної ситуації — вельми критичні. Німець, як пишуть газети і говорять аналітики, переляканий тим, що уряду Шредера не вдалося знизити кількість безробітних — зараз, за даними газети «Більд», в Німеччині майже 4 млн безробітних, і коаліція соціал-демократів і зелених обіцяла чотири роки тому, коли безробітних було 3,5 млн, знизити цей показник. Німець незадоволений тим, що поступово зростають ціни, і сім’я вже не може дозволити собі щотижня обідати в італійському ресторані. В уявленні громадськості це пов’язується і з запровадженням готівкового євро, і з політикою уряду. Німець боїться розширення Європейського Союзу — за словами керівника закордонної редакції «Берлінер Цайтунг» Франка Герольда, німецька політика виявилася не в стані чітко пояснити громадянам, якими будуть наслідки розширення ЄС на Схід. І населення нажахане можливим подальшим зростанням безробіття через наплив дешевшої робочої сили з Польщі, Чехії, Угорщини, населення боїться зростання нелегальної міграції. Економічні показники сьогоднішньої Німеччини — теж не в найкращому стані, хоча про жодну кризу не йдеться. Скандали, ціла низка яких також вплинула на популярність Шредера і його соціал-демократичної партії. Йдеться, зокрема, про звільнення в середині липня міністра оборони Рудольфа Шарпінга, колишнього лідера фракції соціал-демократів у Бундестазі, якого в пресі звинуватили в тому, що він отримував гроші від лобістських компаній. Жодних доказів непорядності Шарпінга наведено не було, проте канцлер Шредер, як вважається, вирішив за краще не давати пресі приводів для неминучих спекуляцій. Скандал навколо «Дойче Телеком» не закінчено досі — що дає середньому німцеві можливість заявити, що він взагалі розчаровується в політиці і політиках, як лівих, так і правих. До речі, минулого тижня через один з таких скандалів залишив політику популярний на Сході Німеччини Грегор Гізі, віце-бургомістр Берліна, сенатор землі Берлін, один iз засновників Партії демократичного соціалізму (ПДС, наступниці хоннекерівської СЄПГ). Гізі, як і інші чиновники, непогано користувався знижками на авіаквитки для службових поїздок у приватних подорожах.
Атмосфера — цілком сприяюча до того, щоб ініціативу перехопила опозиція. Сьогодні німець, можливо, вже ладен забути, що кілька років тому «Коль-гейт» боляче вдарив по репутації блоку ХДС/ХСС. І Едмунд Штойбер, головний суперник Шредера, намагається користуватися всіма можливостями. Суть його останніх виступів — економічні проблеми можуть і мусять бути подоланими. Шредер намагається переконати, що тільки соціал-демократи можуть захистити права робітників. Штойбер їде до індустріального Руру, де заявляє, що насправді тільки праві знають, як подолати безробіття. Дехто вважає, що Штойбер, який представляє порівняно благополучну Баварію, здатен впоратися і з загальнонімецькими проблемами. Дехто навпаки, не вірить у масштабність фігури баварського прем’єра, додаючи, що так чи інакше, але сьогодні в німецькій політиці відсутні особистості масштабу легендарного Коля. Штойбер виступає також за жорстку міграційну політику, він заявляє, що ХДС/ХСС завжди ставили на єднiсть Німеччини і єднiсть Європи, і тому праві в разі перемоги відновлять лідируючу роль Німеччини в Європейському Союзі, а зв’язка Німеччина-Франція, «двигун європейської інтеграції», запрацює з новими силами. Тим більше, що у Франції сьогодні вперше всю відповідальність за політику перебрали правоцентристські сили, з якими ХДС/ХСС знаходити спільну мову легше. До речі, і в українській дипломатії вважають, що перемога Штойбера на виборах була б позитивною для розвитку українсько-німецьких відносин. Шредер поки що заявляє на публічних акціях, що ситуація загалом — і в тому, що стосується ринку праці, і економічної політики, і проблем розширення ЄС — не є такою, що вийшла з-під контролю.
Аналітики стверджують, що до позитивів Шредера може бути віднесена обережна позиція його уряду щодо можливої операції Сполучених Штатів проти Іраку. «Я можу тільки застерегти проти обговорення війни в Іраку без обдумування наслідків цього і вироблення політичної концепції для всього Близького Сходу», — говорив канцлер Шредер у вихідні. Раніше разом із президентом Франції Шираком він заявив, що операція в Іраку може бути підтримана тільки в тому разi, якщо вона буде санкціонована ООН.
Шанси на перемогу на виборах 22 вересня можна було вираховувати за допомогою рейтингів різних центрів з аналізу опитувань громадської думки. Сьогоднішні результати такі: блок ХДС/ХСС має підтримку 40 — 42 відсотків виборців, Соціал-демократична партія Німеччини — 34 — 36 відсотків. За зелених, яких у федеральному уряді представляє міністр закордонних справ, проголосувало б 6 — 7 відсотків виборців, вільні демократи зараз могли б розраховувати на підтримку 8 — 9 відсотків населення. ПДС балансує на межі п’ятивідсоткового бар’єру. Ці рейтинги — річ вельми умовна, попереджають аналітики. Відомо досить багато випадків, коли результати виборів не співпадали з картиною, яку давали результати опитувань. І час на те, щоб ті чи інші чинники вплинули на симпатії виборців, іще залишається.
Цілком може виявитися, що старт канцлера Шредера, навіть за того, що він досить ранній, виявиться занизьким для перемоги. Тоді Німеччина складе команію Франції, Італії, Австрії, Данії, Португалії, де при владі праві сили, і дасть приклад для Великої Британії. Можливо, Шредер і соціал-демократи знайдуть можливості довести, що їхня впевненість у собі — не просто слова. Можливо, вперше в німецькій історії жодна сила не матиме вирішальної більшості, і тоді виникне «широка коаліція». І тільки після виборів можна буде говорити про перспективи ЄС і його розширення — саме це й вирізняє німецькі вибори від виборів у будь- якій іншій європейській країні.
