Україна — НАТО: перші кроки назустріч

Еволюція заяв українського керівництва, у свою чергу, полягає в тому, що сьогодні вже відверто говориться, що йдеться про поетапний процес входження до НАТО, і що це — процес, який проходить паралельно з загальним курсом на європейську інтеграцію України, який йому не протирічить, і який не варто розглядати окремо від нього. Востаннє про це говорив заступник секретаря РНБОУ, директор Інституту проблем міжнародної безпеки Сергій Пирожков на Міжнародному семінарі «Виклики для України та регіону після подій 11 вересня», організованому Національним інститутом стратегічних досліджень і Центром вивчення конфліктів Королівської військової академії (Велика Британія). «Повірте, якщо Україна послідовно просуватиметься від заяв до справ, то відповідь Заходу буде рівною й благодатною», говорить експерт Центру вивчення конфліктів Джеймс Шерр, консультант НАТО з відносин iз Україною і Росією. За його словами, «НАТО ніколи не виключала й не виключатиме можливості членства для України».

З іншого боку, сьогодні ніхто про це не говорить інакше як про тривалий і нелегкий процес, в ході якого Україну оцінюватимуть не лише за показниками військової реформи і витрат на безпеку, що буде, без сумніву, одним iз визначних чинників при прийнятті рішення.

«НАТО знаходиться на півдорозі від оборонного союзу до організації з безпеки» — ці слова радника генсека НАТО з політичних питань Кріса Доннеллі свідчать, що, по-перше, того НАТО, з яким сьогоднішя Україна має Хартію про особливе партнерство, вже не буде ніколи. По- друге — відтепер у поняття «безпека» включаються елементи, на які раніше зверталося набагато менше уваги. А відтак — вимоги до нових кандидатів будуть значно суворішими.

Звертає на себе увагу й те, що рух України в напрямку євроатлантичної інтеграції спокійно сприймається в Москві — і, мабуть, не лише тому, що Росія сьогодні радикально переглядає свої відносини з Альянсом. Зокрема, перший заступник директора Російського інституту стратегічних досліджень Василь Кривохижа сказав з цього приводу «Дню», що якщо рішення РНБОУ від 23 травня дійсно вивірене й зважене, то альтернативи йому немає. Отже, обидві сторони, схоже, усвідомлюють, що йдеться дійсно про створення повністю нової системи безпеки, яка, безперечно, стане часткою нової системи відносин у Європі. Але надто багато завдань на цьому шляху потрібно виконати, і це іще не гарантуватиме повністю сприятливого зовнішнього оточення (в українських дипломатичних джерелах кажуть, що сьогодні курс України на євроатлантичну інтеграцію повністю підтримують «півтора члена» НАТО).

КОМЕНТАР

Джеймс ШЕРР, Центр вивчення конфліктів Королівської військової академії:

— У сфері співпраці з НАТО Україна вже зробила рух від декларацій до імплементації. Я не недооцінюю проблем української оборонної реформи, я також хотів би сказати, що тут є ще багато недоліків. Але в цій країні проводиться оборонна реформа, це вже реальна справа.

І саме тому з боку НАТО вже були дуже значні зусилля з тим, щоб допомогти й постаратися зробити більше. Де Україна не просунулася від декларацій до практичних змін, так це у сферах, які цікавлять Європейський Союз. Це стосується економіки, суспільства, того, як працює політична система.

Якщо Україна йде до НАТО, то вона мусить продовжувати те, що вже зроблено. Я не вважаю, що на відносинах України з НАТО надто сильно позначиться рішення, прийняте 23 травня. Для НАТО важливе те, що Україна робить в сфері оборонної реформи, а не її декларації і довгострокові сподівання. Що ж Україні потрібно зробити для наближення до Європейського Союзу — то, передусім, створити умови, які б сприяли підприємництву, не тільки західному, але й українському. Нічого з цього не буде можливим, доки не зміняться відносини між державою та суспільством, доки держава не матиме достатньо коштів, щоб гарантувати, що вона поводитиметься гідно у суспільствi, що силові структури, судова система, збройні сили будуть здатними виконувати свою роботу і здатними уникнути впливу криміналітету.

— Якщо Україна це виконає, чи буде вона запрошена до НАТО?

— Зараз НАТО має надто багато з чим упоратися, і зараз не може думати так далеко вперед. Тому я можу лише повторити, що матиме значення те, який напрямок Україна обере, і яким буде ступінь відповідності між своїми словами і своїми вчинками, тим, що вона робитиме на практиці.

Але в принципі, НАТО ніколи не виключала й не виключатиме членства для України. І це рішення ніколи не базуватиметься на інтересах якоїсь іншої країни. Воно базуватиметься тільки на інтересах України і НАТО.