Розкрадачі гробниць

Проблема боротьби з останніми сьогодні стоїть особливо гостро. Річ у тому, що на початку поточного року «Ольвія», згідно з указом Президента України, стала Археологічним заповідником НАН України. Парадоксально, але це, як повідомила «Дню» старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, начальник Ольвійської експедиції Валентина Крапивіна, й підштовхнуло грабіжників до більш активних дій. Якщо за весь минулий рік ми розкрили близько тисячі поховань (для порівняння: першому досліднику Ольвії Фармаковському вдалося дослідити стільки ж поховань тільки за 15 років), то за січень- лютий поточного року мародери розграбували 600 пам’ятників. Бували дні, — продовжує В. Крапивіна, — коли незаконними розкопками займалися до ста чоловік (до речі, експедиції з такою кількістю робітників навіть у кращі роки в Інституті археології проводилися рідко. — Авт.) . Зі слів В. Крапивіної, така активність пов’язана з тим, що вони бояться, що, рано чи пізно, заповідник, який охороняється в даний момент тільки одним сторожем та міліціонером, котрий іноді приїжджає з Миколаєва (це на 270 га території), отримає фінансування та посилить охорону. Поки ж, зі слів начальника експедиції, у грабіжників є можливість проводити варварські розкопки навіть із використанням важкої техніки.

Як стверджують археологи, у такому становищі опинилася не тільки Ольвія, але й більшість археологічних пам’ятників України, яких на даний момент, згідно з інформацією Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури, нараховується близько 60-ти тисяч. Деякі пам’ятники в Криму, наприклад, більш ніж наполовину «досліджені» грабіжниками. Подібні «розкопки» наносять величезний збиток пам’ятникам та історичній спадщині країни, не кажучи вже про матеріальну сторону цієї проблеми. Розграбування давніх поховань — не тільки хобі колекціонерів, але й дуже прибутковий бізнес. Згідно з умовними підрахунками, — стверджує В. Крапивіна, — вартість вмісту одного давнього поховання, залежно від «начинки», коливається від $ 200 до 260 тисяч умовних одиниць. А якщо зіставити той факт, що середня страхова вартість знахідок з одного поховання становить близько $ 29 тис., з тим, що минулого року було розкрито тисячу поховань — усе стає зрозумілим. Та й те, що місцеві жителі (зверніть увагу: пересічні громадяни, а не великі багатії) постійно пропонують археологам до півтори тисячi доларів за різні цінні знахідки, дозволяє з упевненістю говорити про те, що тут діє добре організована система скупки та перепродажу унікальних знахідок.

Найбільш прикрим є те, що довести провину мародерів, навіть у разі затримання із знахідками, неймовірно складно. Зі слів В. Крапивіної, бували випадки, коли суд зобов’язував працівників правоохоронних органів повернути «знайдену на власному городі» річ і навіть... вибачитися за заподіяні незручності.

У такій ситуації можна було б сподіватися на те, що хоч частину унікальних речей, аналогів багатьом з яких немає в жодному музеї світу, вдасться врятувати археологам у ході розкопок. Якби не одне істотне АЛЕ — ось уже сім років держава практично не фінансує проведення розкопок, пошук, реставрацію та консервацію пам’ятників. У результаті археологічні експедиції, які часто діють на голому ентузіазмі, можна перерахувати на пальцях. Якщо ситуація не зміниться, то унікальні знахідки будуть продовжувати радувати лише колекціонерів. І, як передбачають археологи, переважно закордонних.