Пугачову «кудись несе»
Сольний концерт примадонни російської естради у Палаці «Україна» 18 березня за своєю енергетикою став найтеплішим у цьому сезоні.
До Києва Алла Борисівна приїхала з Харкова. На пероні, серед численних шанувальників, які чекали співачку, виділявся «мільйонер» Максим Галкін. Він нервово крокував з оберемком жовтих тюльпанів, періодично роздаючи автографи. Але зустріч артистів так і не відбулася. Поїзд спізнився на 36 хвилин, а Галкін поспішав на свій виступ, тому його букет з теплою запискою вручали організатори гастролей. Ступивши на київську землю, Пугачова обдарувала всіх сліпучою усмішкою і перебувала у чудовому настрої весь період.
Свою програму Алла Борисівна почала з нових пісень «На улице мороз» і «Ты такой маленький», які увійдуть до її наступного альбому. А в середині виконання «Все ушли в осень» раптом призналася, що відчуває себе молодою й у неї пішов зворотний відлік рокам — 48, 47... «Щось я зачастила до вас до Києва (останній раз співачка приїжджала в грудні. — Т. П. ). Напевно, скоро довго не побачимося, — раптом приголомшила глядачів. — Раз на п’ять років зі мною щось відбувається і несе кудись». Не встигли присутні переварити почуте — чи потрібно слова прими вважати заявою про швидку творчу паузу, як концерт полився далі. Побачивши черги охочих вручити букети, Алла Борисівна заспокоїла публіку: «Не хвилюйтеся, я залом пройду і квіточки зберу». За дві години тричі «ходила в народ», привівши у захват щасливчиків, з якими фотографувалася, вислухувала компліменти, приймаючи подарунки — від цукерок і букетів до колекції елітних грузинських вин і шампанського. Один палкий юнак освідчився Пугачовій у коханні. Співачка зі сміхом спитала: «Де ж ви були, коли я не була такою спітнілою?», а потім, загрожуючи пальчиком, додала: «Один сказав мені — «люблю», і я відповіла — «одружуйся!» У мене таке відчуття, що всі виросли на моїх піснях. Наступного разу приїду і співати не буду, а просто походжу залом і все!»
Дійсно, Алла Борисівна уміє завести публіку будь-якого віку. Біля мене сиділи дві дівчинки трьох і п’яти років. Весь вечір вони не тільки пританцьовували, але й активно підспівували, знаючи практично всі слова. Що ж говорити про тих, кому за ... надцять. Пугачова завжди вражаюче щира на сцені, викладаючись у найскладнішій вокальній партії монолога-балади або невибагливій пісеньці-одноденці. І нехай її останні роботи не є шедеврами: ні в музиці, ні в текстах, Алла Пугачова передусім актриса. Вона уміє тримати паузу, щоб глядачі захоплено слухали, ловлячи кожне слово, ноту. Їй не потрібні запаморочливі декорації, підтанцьовки, вона не міняє костюмів, віддаючи перевагу зручному чорному міні-балахону. Музиканти і бек-вокалісти у тіні. З усіх світловишуканостей лише іноді спалахували пурпурно-волошкові прожектори. Усе сфокусовано на співачці, і вона у кожній пісні інша: то пристрасна, то весела, то сумна, то відчайдушна. Здавалося б, примітивні «А я в воду войду» або «Мадам Брошкина» — пора давним-давно виключити з репертуару, але ні, — варто зазвучати першим акордам пісень, і зал перетворюється на танцмайданчик. «Непогоду», «Бессонницу», «Старинные часы» співали хором. На біс Пугачова виконала свій хіт «Этот мир придуман не нами» і, незважаючи на овації, більше не співала.
У гримерці сиділа втомлена, підписуючи плакати і фотографії. Після концерту нікому зі своєї команди не робила зауважень, що буває не часто. Розпорядилася всі букети (їх ледве вмістили у три легкових машини) відвезти до готелю «Дніпровський». А у номері на неї чекав сюрприз — кілька кошиків яскраво-червоних троянд від шанувальника, так що кімнати стали схожі на оранжерею. Вечеряла співачка у ресторані «Хуторок». Алла Борисівна, на відміну від своїх музикантів, м’ясне не їла, оскільки нині піст, а замовила запечені овочі та фрукти. Довго не засиджувалася. Вранці наступного дня відвідала Києво-Печерську лавру і Софіївський собор, а увечері її спецвагон причепили до поїзда, що прямував до Донецька, де продовжиться пугачовський гастрольний тур. Її проводжали фани, які скандували: «Королева! Ми тебе любимо!», а коли співачка зайшла до вагону, то з динаміків звучав запис «Рідна мати моя» в її інтерпретації.
